Безпечність застосування токолітиків під час лікування передчасних пологів

Келлам Д. Лемонтa, Ян Стенер Йоргенсен, Рональд Ф. Лемонт
Відділ медичної освіти окружної лікарні Лінкольна, Великобританія
Відділення акушерства і гінекології Університетської лікарні м. Оденсе, Данія
Інститут клінічних досліджень, дослідницький відділ акушерства і гінекології Університету Південної Данії, м. Оденсе, Данія
Центр інноваційних технологій у медицині Університетської лікарні м. Оденсе, Данія
Віділення хірургії Університетського коледжу Лондона, Інститут Нортвік Парк Університетського містечка медичних досліджень, м. Лондон, Великобританія

Жіночий лікар №6 2016, стр.24

Резюме
Вступ.
Передчасні пологи — основна причина захворюваності та смертності новонароджених у світі. Між 22 і 26 тижнями вагітності кожний наступний день збільшує для новонародженого ймовірність вижити на 3%.

Порушені теми. Здійснивши систематичний огляд літератури, ми підготували доповідь про застосування токолітиків з метою попередження передчасних пологів, а також дослідили небажані явища з боку матері та плода, що спостерігаються під час застосування тих чи інших токолітиків.

Експертна думка. Жоден із сучасних токолітиків не був розроблений безпосередньо з метою лікування передчасних пологів, тому багато з них зумовлюють поліорганні побічні реакції. Відносно безпечними для плода є β2-агоністи, але в рідкісних випадках їх застосування супроводжується серйозними небажаними явищами з боку матері. Навпаки, інгібітори простагландинсинтетази чинять потенційно серйозну побічну дію на плід і новонародженого, але незначну — на організм матері. В Європі препаратами першого вибору є атосибан чи ніфедипін. Застосування атосибану є науково більш обґрунтованим порівняно з ніфедипіном. При аналогічній ефективності атосибану властиві побічні реакції на рівні плацебо, атосибан безпечніший, ніж ніфедипін, утім, набагато дорожчий.