Сучасні аспекти антибактеріальної терапії гестаційного пієлонефриту

А.О. Старикова
Міський клінічний пологовий будинок № 6
м. Київ

Жіночий лікар №3 2008, стр.6

Протягом останніх років спостерігається прогресуюче зростання інфекційно-запальних захворювань сечовивідних шляхів у жінок. Ці проблеми особливо актуальні з позицій сучасного акушерства і перинатології, адже частота виникнення гострого пієлонефриту на фоні вагітності за останні роки зросла в 3,6 рази, зайняла друге місце (після анемії) в структурі екстрагенітальних захворювань вагітних [5] і, за даними різних авторів, складає від 4 до 17% [1, 3, 8, 9, 17]. В 40% випадків пієлонефрит поєднується з іншими захворюваннями сечової системи: нефролітіазом, аномалією розвитку нирок, сечоводів або судин, нефроптозом, хронічною нирковою недостатністю [3]. Дані літератури свідчать, що основною причиною госпіталізації жінок під час вагітності за не акушерськими показаннями є загострення пієлонефриту [12, 16].