Незалежна оцінка якості надання екстреної медичної допомоги в Україні: висновок експертів – необхідне вдосконалення


Вперше якість роботи екстреної медичної допомоги (ЕМД) оцінена не за результатами паперової статистики, а в ході незалежного дослідження, – повідомляють в МОЗ. В кожному регіоні України протягом 3 діб волонтери спостерігали за роботою бригад швидкої. Методологію дослідження та оцінки результатів розробили експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

Групи спостерігачів працювали у 26 довільно обраних українських населених пунктах (з населенням більше 10 000 людей), на 30 підстанціях швидкої допомоги. Вони провели по 72 години чергування разом із бригадами і виїжджали  переважно на виклики, що стосувались травми, втрати свідомості, скарг на серцево-судинні чи легеневі проблеми.

Основним методом дослідження було «спостереження під час виконання». Спостерігали – волонтери. Робили висновки – експерти.

Результати дослідження експерти МОЗ обговорили з науковцями і практиками – керівниками регіональних Центрів екстреної медичної допомоги. Метою оцінювання було отримання об’єктивних даних про стан справ в екстреній медицині, які допоможуть планувати ті заходи, що будуть дійсно ефективними.

За результатами узагальнених даних, бригади екстреної допомоги оперативно реагують на виклики, водночас протоколи лікування потребують перегляду.

Деякі факти, які показало дослідження:

1) середній час реагування швидкої на виклик (з моменту отримання повідомлення бригадою і до першого контакту з пацієнтом) – 8,5 хвилин

  • в межах 10 хвилин – здійснюються 56 % від усіх викликів;
  • в межах 20 хвилин – 94 % від усіх викликів;

2) середній час перебування на місці події − 17 хвилин;

3) середній час транспортування до лікарні − 10 хвилин;

4) 53,7 % невідкладних викликів закінчилися транспортуванням до лікарні та госпіталізацією пацієнтів;

5) препарати, які використовують при наданні екстреної медичної допомоги, не завжди мають доведену ефективність та доцільність використання в конкретних випадках.

Наприклад, найпоширеніший препарат, який застосовують при скаргах на біль у грудях, – магнезія (32,6 % серед пацієнтів > 40 років та 29,4 % серед будь-якого віку). При цьому неефективність магнезії при гострому інфаркті міокарда, корекції серцевого ритму та позалікарняній зупинці кровообігу вже доведена науковцями.

Рекомендації експертів:

• збільшити фінансування системи ЕМД;

• приділити увагу системі навчання та підвищення кваліфікації працівників екстреної медицини, зокрема створити навчально-тренувальні центри у всіх регіонах. У 2019 році обладнані навчально-тренувальні центри з’являться в Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та місті Київ;

• розробити вимоги та передбачити кошти для створення відділень екстреної медичної допомоги у лікарнях. Вимоги до оснащення та персоналу таких відділень розробляє  МОЗ, вони будуть затверджені вже наступного року. Завданням місцевих органів самоврядування стане виділення чи побудова приміщень для лікарень інтенсивного лікування, а також закупівля необхідного обладнання;

• оновити кваліфікаційні вимоги до працівників системи ЕМД, а також розробити психо-фізіологічні вимоги;

• переглянути протоколи надання екстреної медичної допомоги.

У МОЗ повідомляють, що експерти відомства вже розпочали роботу над перекладом та адаптацією сучасних міжнародних протоколів надання екстреної медичної допомоги. Будуть переглянуті як перелік препаратів, що застосовуються в конкретних ситуаціях, так і послідовність дій працівників, аби вони застосовували всі сучасні методики врятування життя.

За матеріалами moz.gov.ua