Науково-практичне видання для лікарів "Жіночий лікар"
Тільки якісна інформація для успішного лікаря

В Україні народилася перша у світі дитина з ДНК від трьох людей після пронуклеарного переносу


17 січня 2017 р. українські репродуктологи клініки «Надія» під час прес-конференції в ІА «УНІАН» виступили із заявою про народження в Україні першої в світі дитини після пронуклеарного переносу - дитина «від трьох батьків». Цей термін максимально просто пояснює наявність у новонародженого ДНК від трьох осіб – мами, тата та донора.

За допомогою інноваційного методу − пронуклеарного переносу − 34-річна жінка, яка страждала на безпліддя більше 15 років, 5 січня 2017 р. народила у Києві здорову генетично «свою рідну» з чоловіком дитину.

До цього, жінка мала багато спроб штучного запліднення в багатьох клініках, в тому числі і за кордонном (зокрема в Ізраїлі). Причиною безпліддя цієї пацієнтки, як було з’ясовано, була неможливість розвитку ембріонів до стадії бластоцисти, тобто ембріони зупиняли свій розвиток на ранніх етапах розвитку. До цього в подібних випадках пацієнтам можна було допомогти лише з використанням донорських яйцеклітин.

Суть методу полягає в тому, що пацієнтці було проведено перенос її та чоловіка ядер в донорську яйцеклітину, що в свою чергу була позбавлена ядра.

В результаті цієї маніпуляції була отримана «реконструйована» яйцеклітина, що мала генетичний набір ядерної ДНК від матері і батька (приблизно 25000 генів) і цитоплазматичне ДНК від донора − 37 генів, тобто дитина має «трьох батьків».

Наявність ДНК від 3 осіб було підтверджено при обстеженні під час вагітності в лабораторіях України та Німеччини.

Народження дитини після цього методу лікування зареєстровано вперше в світі. У березні 2017 р. очікується народження другої дитини в іншої жінки з подібною історією.

ВАЛЕРІЙ ЗУКІН, директор Клініки репродуктивної медицини «Надія»: «У пацієнтки спостерігався блок розвитку ембріона на 3 добу, після застосування пронуклеарного переносу змогли отримати чотири ембріони, з яких три було нормальних, і всі вони – жіночої статі.

За мітохондріальні захворювання відповідають 13 із 37 мітохондріальних генів. Найпоширеніші з них − це синдром Лея (некротизуюча енцефаломієлопатія), синдром Лебера (спадкова атрофія зорових нервів), синдром MERRF (міоклонус-епілепсія, «рвані червоні волокна»), MELAS (мітохондріальна енцефалопатія, лактатацидоз, інсультоподібні епізоди). В Україні, на жаль, немає центру вивчення мітохондріальних захворювань.

Застосування методу має три основні показання: запобігання мітохондріальним хворобам, обхід блокування розвитку ембріонів і отримання нормальних ембріонів у жінок віком 40−42 роки. Мітохондріальні захворювання є рідкісними – 1 на 5−10 тис. вагітностей, блок розвитку ембріона зустрічається частіше – 1 на 200 пацієнтів клінік ДРТ, а от жінок старшого репродуктивного віку з нормальними ембріонами всього 10−20%. З розвитком методів діагностики за останні роки ми змогли визначати нормальні ембріони і "аугментувати" (поліпшувати) їх».

ВІКТОР ВЕСЕЛОВСЬКИЙ, медичний директор Клініки репродуктивної медицини «Надія»: «Чому застосування методу стало можливим лише зараз? Відповім образно – всі роблять скрипки, навіть "Ліспромгосп", однак скрипку Страдіварі здатен зробити лише сам Страдіварі.

Перебіг вагітності у даному клінічному випадку абсолютно не відрізнявся від інших. Пологи велись через природні шляхи. Дитину будуть спостерігати звичайні педіатри».

ІРИНА СУДОМА, науковий директор Клініки репродуктивної медицини «Надія»: «Раніше в материнську яйцеклітину переносили донорську цитоплазму з мітохондріями, тобто в результаті там були присутні мітохондріальні ДНК обох жінок – і донора, і акцептора, їх взаємодія не була до кінця зрозумілою.

При цьому мітохондріальна ДНК донора становила всього 1% проти 99% мітохондрій матері. На початку 2000-х років застосування методу цитоплазматичного переносу було заборонено FDA в США. Нині після вдосконалення методу ведуть дискусії аби дозволити його застосування в США знову.

Британські колеги з Ньюкаслу, які започаткували метод у 2000-х, зараз анонсують продовження досліджень у сфері лікування мітохондріальних захворювань.

У нашому випадку донорська ДНК займає близько 90%. Застосуванням цього методу ми змогли обійти обмеження мітохондіальних захворювань, однак, якщо хромосомні аномалії несе ядерна ДНК, нічого вдіяти неможливо.

Проте скажу, що все ще попереду! Наприклад, в процесі дозрівання яйцеклітини вона на певних етапах подвоює хромосомний набір, потім знову відкидає "зайві" хромосоми, і на цьому матеріалі з однієї яйцеклітини теоретично можна отримати чотири гамети! Це могло б дуже допомогти при зниженому оваріальному резерві».

ПАВЛО МАЗУР, лікар-ембріолог Клініки репродуктивної медицини «Надія»: «Поки-що ми не створюємо "суперлюдей", на нинішньому етапі розвитку науки це неможливо. Ми просто даємо змогу народити сімейним парам генетично своїх дітей!».

 

 
Підписатися на новини і статті

Цитати «Жіночого лікаря»
Тонке акушерське чуття - результат сплаву знань, досвіду і професійної самопожертви
-В.В. Камінський
У клініці екстрагенітальної патології вагітних медицина може ставати справжнім лікарським мистецтвом
-В.І. Медведь
Позитивних результатів у профілактиці раку молочної залози можна досягти лише об’єднанням зусиль усіх зацікавлених сторін — держави, лікарів і громадян
-І.І. Смоланка
Якому з перерахованих джерел Ви найбільше довіряєте щодо інформації про фармацевтичні препарати?