Українська мова Російська мова
ЖІНОЧИЙ ЛІКАР - журнал для практикуючих лікарів
 
На головну
Зворотній звязок
  _ALT1 Пошук
Головна / На допомогу професіоналу / Норми лабораторних показників / Система крові / Загально-клінічний аналіз крові
Логiн пароль
 
Реєстрація
  Меню  
Головна
Архів
Каталог статей
На допомогу професіоналу
Медичне право
Анонс подій
Про журнал
Передплата
Сучасні медичні технології
Майстер-клас "Жіночого лікаря"
Відеододаток до статей журналу

 

Загально-клінічний аналіз крові


    Показник

    Нормальні значення
    ч
    ж
    Еритроцити (RBC),х 1012
    4-5,1
    3,7-4,7
    Гемоглобін (HGB), г/л
    130-160
    120-140
    Гематокрит (HCT), %
    40-48
    36-42
    Середній об'єм еритроцитів (MCV), мкм3 80-94
    81-99
    Середній вміст гемоглобіну в еритроциті (MCH), пг
    27-31

    Середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (МСНС), %
    33-37

    Анізоцитоз еритроцитів (RDW), %
    11,5-15,5
    Ретикулоцити, %
    0,5-1,2
    Лейкоцити (WBC), х109
    4-9
    Тромбоцити (PLT), х109
    180-320
    ШОЕ, мм/год
    1-10
    2-15
     
    Лейкоцитарна формула
    Показник

    Нормальні значення
    %
    х109
    Нейтрофіли
          паличкоядерні
    1-6
    0,04-0,3
          сегментоядерні
    45-72
    2,0-5,5
    Еозинофіли
    0,5-5
    0,02-0,3
    Базофіли
    0-1
    0-0,065
    Моноцити
    3-11
    0,09-0,6
    Лімфоцити
    19-37
    1,2-3,0
     
    Еритроцити (RBC): ч - (4-5,1) х 1012; ж -  (3,7-4,7) х 1012

    Еритроцит (erytrocytus) - без'ядерний формений елемент крові, що містить гемоглобін, основною функцією якого є транспортування кисню і вуглекислого газу. Еритроцити складають основну масу формених елементів крові. Форма двоввігнутого диску забезпечує максимальне співвідношення площі поверхні до об'єму. Окрім участі  в тканинному диханні, еритроцити виконують живильну (доставка живильних речовин до клітин і тканин), захисну (спроможність зв'язувати токсини і переносити на своїй поверхні антитіла) функції. Окрім того, еритроцити (гемоглобін) забезпечують підтримку кислотно-основної рівноваги в крові. Ферменти, які містяться в еритроцитах, каналізують життєво важливі біохімічні процеси. Еритроцити беруть участь і в процесі згортання крові. Середня тривалість життя еритроциту 90-120 днів. Старі еритроцити руйнуються в клітинах ретикулоендотеліальної системи, в основному в селезінці. Визначення еритроцитів проводять в рахунковій камері Бюргера з нанесеною сіткою Горєва і за допомогою лічильників або аналізаторів клітин.

    Підвищені при:
    · Еритремії - абсолютний первинний еритроцитом
    · Реактивних еритроцитозах, викликаних гіпоксією (вентиляційня недостатність при бронхолегеневій патології, вроджені і набуті вади серця, перебування на значних висотах)
    · Вторинних еритроцитозах, викликані підвищеною продукцією еритропоетинів (гідронефроз і полікістоз нирок, новоутворення нирок і печінки, сімейний доброякісний еритроцитоз)
    · Еритроцитозах, пов'язаних з надлишком стероїдів в організмі (хвороба і синдром Кушинга, феохромоцитома, гіперальдостеронізм, лікування стероїдами)
    · Відносних еритроцитозах при дегідратації

    Знижені при:
    · Анеміях (залізодефіцитна, гемолітична, гіпопластична, В12 - дефіцитна
    · Гострій крововтраті
    · Пізніх термінах вагітності
    · Хронічних запальних процесах
    · Гіпергідратації


    Ретикулоцити: 0,5-1,2%  (30-70) х 109

    Ретикулоцити (reticulocytus) - незрілі еритроцити, у яких є залишки рибонуклеїнових кислот (РНК) в рибосомах. Ретикулоцит протягом 2 днів залишається в кровообігу, після чого, по мірі зменшення РНК, стає зрілим еритроцитом.

    Підвищені при:
    · Стимуляції еритропоезу (крововтрата, гемоліз, ретикулоцитарна криза при успішному лікуванні В12-дефіцитної анемії, гостра недостатність кисню)

    Знижені при:
    · Пригніченні еритропоезу (апластичні і гіпопластичні анемії, метастази в кістки)


    Гемоглобін (HGB): ч - 130-160 г/л; ж -  120-140 г/л

    Гемоглобін (haemoglobinum) - кров'яний пігмент, що являє собою складний білок, який складається із гема та білка глобіна і міститься в еритроцитах. Основна функція гемоглобіну - перенос кисню від легень до тканин, а також виведення вуглекислого газу з організму і регуляція кислотно-основного стану. В крові людини є декілька типів гемоглобіну. В ембріональному періоді виявляються фетальний - HbF (fetus - плід), дорослі - HbА1 і HbА2 (adultus - дорослий) гемоглобіни, які знаходяться в крові дітей і після народження. До кінця першого року життя в крові залишається в основному HbА1 - гемоглобін дорослого. Кількість гемоглобіну визначається колориметричним методом за допомогою гемометра Салі, однак для точних характеристик гемоглобіну (через суб'єктивність першого) рекомендується застосовувати цианметгемоглобіновий метод.

    Підвищений при:
    · Первинних і вторинних еритроцитозах
    · Відносному еритроцитозі при дегідратації

    Знижений при:
    · Анемії (залізодефіцитна, гемолітична, гіпопластична, В12-дефіцитна)
    · Гострій крововтраті (в першу добу крововтрати через згущення крові, зумовленого великою втратою рідини, концентрація гемоглобіну не відповідає картині істинної анемії)
    · Прихованих кровотечах
    · Захворюваннях, які супроводжуються вираженою ендогенною інтоксикацією (злоякісні пухлини та їх метастази)
    · Ураженні кісткового мозку, нирок і деяких інших органів
    · Гемодилюції (хибній анемії)
     

    Гематокрит (HСТ): ч - 40-48%; ж - 36-42 %

    Гематокрит (haematokritos) - співвідношення об'ємів еритроцитів і плазми (об'ємна фракція еритроцитів в цільній крові). Гематокрит визначається центрифужним методом. В сучасних гематологічних лічильниках показник гематокриту найчастіше є розрахунковим параметром, який виводиться із кількості еритроцитів і їх об'єму.  

    Підвищений при:
    · Первинних і вторинних еритроцитозах
    · Дегідратації (захворювання кишково-шлункового тракту, які супроводжуються профузним поносом, блювотою; діабет; надмірне потовиділення)
    · Зменшенні об'єму циркулюючої плазми (перитоніт, опікова хвороба)

    Знижений при:
    · Анемії
    · Підвищенні об'єму циркулюючої плазми (серцево-судинна і ниркова недостатність, пізні терміни вагітності, гіперпротеїнемії)
    · Хронічному запальному процесі, травмах, тривалому ліжковому режимі, голодуванні, хронічній гіперазотемії, онкологічних захворюваннях
    · Гемодилюції (внутрішньовенне введення рідини, особливо при зниженні функціональної спроможності нирок)
     

    Середній об'єм еритроцитів (МСV): ч - 80-94 мкм3; ж - 81-99 мкм3

    Середній об'єм еритроцитів (mean corpuscular volume) - застосовується для характеристики типу анемії. При підрахунку еритроцитів можна побудувати криву розподілу за їх діаметрами (крива Прайс-Джонса). Середній об'єм еритроцитів можна вирахувати за формулою:

    MCV = Ht x 10/RBC,
    де Ht - гематокрит, %; RBC - кількість еритроцитів, х1012/л.

    Підвищений при:
    · Макроцитарних і мегалобластичних анеміях (дефіцит вітаміну В12, фолієвої кислоти)
    · Анеміях, які можуть супроводжуватися макроцитозом (гемолітичні анемії, хвороби печінки, мієлодиспластичні синдроми)

    Норма при:
    · Нормоцитарних анеміях (апластичні анемії, гемолітичні анемії, гемоглобінопатії, анемії після кровотеч)
    · Анеміях, які можуть супроводжуватися нормоцитозом (регенераторна фаза залізодефіцитної анемії, мієлодиспластичні синдроми)

    Знижений при:
    · Мікроцитарних анеміях (залізодефіцитні анемії, таласемії, сидеробластичні анемії)
    · Анеміях, які можуть супроводжуватися мікроцитозом (гемолітичні анемії, гемоглобінопатії)
     

    Середній вміст гемоглобіну в еритроциті (MCН): 27-31 пг

    Середній вміст гемоглобіну в еритроциті (mean corpuscular hemoglobin) - для характеристик анемії застосовується рідко. Середній вміст гемоглобіну в еритроциті можна визначити за формулою:

    MCН = Hb/RBC,
    де Hb - гемоглобін, г/л; RBC - кількість еритроцитів, х1012/л.

    Підвищений при:
    · Гіперхромних анеміях (мегалобластичні, цироз печінки)

    Знижений при:
    · Гіпохромних залізодефіцитних анеміях
    · Анеміях при злоякісних пухлинах
     

    Середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (МСНС): 33-37%; 20,4-22,9 ммоль/л

    Середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (mean corpuscular hemoglobin concentration) - визначає насиченість еритроцитів гемоглобіном. Середню концентрацію гемоглобіну в еритроциті можна визначити за формулою:

    MCНС = Hb x 10/Ht,

    де Hb - гемоглобін, г/л;  Ht - гематокрит, %.

    Підвищена при:
    · Гіперхромних анеміях (сфероцитоз, овалоцитоз)

    Знижена при:
    · Гіпохромних анеміях (залізодефіцитні, сідеробластичні анемії, таласемії)
     

    Анізоцитоз еритроцитів (RDW): 11,5-14,5%

    Анізоцитоз еритроцитів (anisocytosis) - стан, при якому одночасно виявляються еритроцити різного розміру. Діаметр еритроцитів крові здорової людини рівний 7-8 мкм. Еритроцити  з діаметром менше 6,5 мкм називають мікроцитами, а з діаметром більше 9 мкм - макроцитами. Міра відмінності еритроцитів за об'ємом RDW (red cell distribution width) підраховується за формулою:

    RDW = SDx100%/MCV,

    де SD - стандартне відхилення об'єму еритроцитів від середнього значення; MCV - середній об'єм еритроцитів.

    Підвищений при:
    · Макроцитарних анеміях
    · Мієлодиспластичних синдромах
    · Метастазах новоутворень в кістковий мозок
    · Залізодефіцитних анеміях

    З інших морфологічних змін еритроцитів значення мають:
    · Пойкілоцитоз - порушення форми (поява витягнутих, грушовидних, серповидних, овальних, кульовидних) еритроцитів
    · Тільця Жолі, кільця Кебота - залишки ядерних субстанцій в еритроцитах, з'являються при напруженні еритропоезу (гемоліз, В12-дефіцитна анемія)
    · Базофільна зернистість - при таласемії, В12-дефіцитній анемії
    · Мішеньовидні еритроцити - в яких в центрі просвітління є невелике затемнення (при таласемії)
    · Еритроцити фрагментовані - уламки еритроцитів або еритроцити, які втратили цілісність цитоплазми (в значній кількості при ДВЗ-синдромі, штучному клапані серця, «маршовому» гемолізі)
    · Шизоцити (акантоцити) - еритроцити з «ворсинчастим» краєм (артефакт при приготуванні мазка)
     

    Лейкоцити (WBC): (4-9) х 109

    Лейкоцити (leucocytus) - клітини крові, які утворюються в кістковому мозку і в лімфатичних вузлах. Основною функцією лейкоцитів є захист організму від чужорідних для нього різноманітних агентів. За нормальних умов в периферичній крові знаходиться п'ять видів лейкоцитів: нейтрофіли, еозинофіли, базофіли, моноцити і лімфоцити. Хоча сукупність всіх лейкоцитів утворює систему, кожний вид з них самостійний і виконує свою специфічну функцію. Після фізичного навантаження, їжі, при вагітності і при стресі спостерігається фізіологічне зростання кількості лейкоцитів. 
     
    Підвищені (лейкоцитоз) при:
    · Бактеріальних інфекціях
    · Запаленні і некрозі тканин
    · Інтоксикації
    · Злоякісних новоутвореннях
    · Лейкозах
    · Алергіях
    ·  В результаті дії кортикостероїдів, адреналіну, гістаміну, ацетилхоліну, ядів комах, ендотоксинів, препаратів наперстянки

    Знижені (лейкопенія) при:
    · Деяких бактеріальних і вірусних інфекціях
    · В результаті дії лікарських засобів (сульфаніламідів, анальгетиків, протисудомних, антитиреоїдних і інших препаратів)
    · Аплазія і гіпоплазія кісткового мозку
    · Метастази новоутворень в кістковий мозок
    · Пошкодження кісткового мозку хімічними засобами, цитостатиками
    · Іонізуюче опромінення
    · Гіперспленізм (первинний і вторинний)
    · Алейкемічні форми лейкозів
    · Анафілактичний шок
    · Колагенози
    · Хвороба Адісона-Бірмера 

    При патологічних станах виділяють 5 типів гемограм (по Л.І. Мазуру):
    ·  Нейтрофільно-еозинопенічний - лейкоцитоз, нейтрофілія (зсув вліво), лімфопенія, моноцитопенія, анеозинофілія (сепсис, перитоніт, пневмонія, рак і ін.)
    · Нейтрофільно-еозинофільний - лейкоцитоз, нейтрофілія (зсув вліво), лімфопенія, моноцитопенія, еозинофілія (лімфогранулематоз, туберкульоз легенів, скарлатина)
    · Нейтропенічний - лейкопенія, нейтропенія (дегенеративний зсув вліво), лімфопенія (малярія, лейшманіоз)
    · Лімфатичні і моноцитарні реакції - лейкоцитоз, лімфоцитоз, моноцитоз (інфекційні захворювання)
    · Протозойний - лейкопенія, нейтропенія (зсув вліво), лімфопенія (мялярія, лейшманіоз)

    Індекс зсуву лейкоцитів крові (ІЗЛК) не залежить від вмісту лейкоцитів в крові і визначається за формулою:

    ІЗЛК = (Е +Б +Н) / (М+Л),

    де Е - еозинофіли; Б - базофіли; Н - нейтрофіли; М - моноцити; Л - лімфоцити.

    В нормі ІЗЛК = 1,96±0,44
     

    Тромбоцити (PLT): (180-320) х 109

    Тромбоцити - це без'ядерні клітини діаметром 2-4 мкм, які є «осколками» цитоплазми мегакаріоцитів кісткового мозку. Основна роль тромбоцитів в організмі - участь в первинному гемостазі. В судинному руслі тромбоцити розміщуються вздовж стінок судин, в малорухомому шарі плазми. Тривалість життя тромбоцитів 7-10 днів. Фізіологічні зміни кількості тромбоцитів протягом доби складають біля 10%. У жінок під час менструації кількість тромбоцитів може зменшуватися на 25-50%.

    Підвищені при:
    · Мієлопроліферативних процесах (еритремія, мієлофіброз)
    · Хронічних запальних захворюваннях (ревматоїдне ураження суглобів, виразковий коліт, туберкульоз, остеомієліт, цироз печінки)
    · Злоякісних новоутвореннях (рак, лімфома, лімфогранулематоз)
    · Кровотечах, гемолітичній анемії
    · Періоді видужування при мегалобластичних анеміях
    · Після операцій
    · Стані після спленектомії
    · Лікуванні кортикостероїдами

    Знижені  при:
    · Спадкових тромбоцитопеніях, викликаних зниженням утворення тромбоцитів (вроджена тромбоцитопенія, синдром Уіскота-Олдрича, синдром Бернара-Сульє, аномалія Чедіака-Хігасі, синдром Фанконі, краснуха новонароджених, гістіоцитоз)
    · Хворобах крові (апластична анемія, мегалобластичні анемії, лейкози)
    · Ураженні кісткового мозку (метастази новоутворень, туберкульозне ураження, іонізуюче опромінення)
    · Інших захворюваннях (циклічна тромбоцитопенія, пароксизмальна нічна гемоглобінурія, гемолітико-уремічний синдром, ниркова недостатність, захворювання печінки, пухлини судин, селезінки, еклампсія, гіпертиреоз, гіпотиреоз)
    · Інфекціях (вірусні, бактеріальні, рикетсіози, малярія, токсоплазмоз, ВІЛ-інфекція)
    · Вагітності, під час менструації
    · Дії лікарських препаратів (цитостатики, анальгетики, антигістамінні засоби, антибіотики, психотропні ліки, діуретики, протисудомні засоби, вітамін К, резерпін, гепарин, нітрогліцерин, преднізолон, естрогени та ін.)
    · Дії алкоголю, тяжких металів
    · Тромбоцитопеніях, викликаних підвищеним споживанням тромбоцитів (тромбоцитопенічна пурпура, гіперспленізм, ДВЗ-синдром, кровотечі, гемодіаліз)
     

    ШОЕ: ч - 1-10 мм/год; ж - 2-15 мм/год

    ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) - неспецифічний показник диспротеінемії, яка супроводжує процес захворювання. Показник часто застосовується для спостереження за перебігом захворювання. ШОЕ підвищується при порушенні фізико-хімічних властивостей оболонки еритроцитів, викликаних збільшенням вмісту фібриногену, α або β-глобулінів, окремих ліпідів, алкалозом. Зазвичай ШОЕ збільшується не відразу, а на 2-4 добу захворювання. Іноді максимальне збільшення ШОЕ спостерігається на початку видужування. Осідання еритроцитів прямо пропорційне масі еритроцитів і обернено пропорційне в'язкості плазми. ШОЕ визначають в апараті Панченкова.

    Підвищена (прискорена) при:
    · Гострих і хронічних інфекціях
    · Запаленні і некрозі тканин
    · Захворюванні сполучної тканини
    · Анеміях
    · Захворюваннях нирок
    · Шоку, травмах, оперативних втручаннях
    · Інтоксикації, отруєннях хімічними сполуками
    · Злоякісних новоутвореннях
    · Гіпертиреозі, гіпотиреозі
    · Вагітності, післяпологовому періоді, менструації
    · В результаті дії лікарських препаратів (морфін, метилдофа, вітамін А, пероральні контрацептиви)

    Знижена (сповільнена)  при:
    · Еритроцитозах
    · Хронічній недостатності кровообігу
    · Анафілактичному шоку
     

    Нейтрофіли:
    паличкоядерні 1-6 %, (0,04-0,3)х109/л;
    сегментоядерні 45-72 %, (2,0-5,5)х109/л 


    Нейтрофіли (neutrophilus) - їх основна функція полягає в захисті організму від інфекцій, здійснюється вона головним чином за допомогою фагоцитозу. В крові присутні сегментоядерні нейтрофіли і відносно невелика кількість паличкоядерних нейтрофілів. Фізіологічне збільшення кількості нейтрофілів відмічається після фізичних навантажень, після їжі, під час вагітності, при стресі. 

    Підвищені (нейтрофільоз) при:
    · Бактеріальних інфекціях (сепсис, перитоніт, абсцеси, остеомієліт, пневмонія, ангіна, скарлатина, холера, гострий апендицит, гострий холецистит, гострий пієлонефрит, тромбофлебіт та ін.)
    · Запаленні або некрозі тканин (інфаркт міокарду, інфаркт легені, гангрена, обширні опіки, гостра атака ревматизму та ін.)
    · Прогресуючій пухлині з розпадом
    · Гострих і хронічних лейкозах, еритремії, остеомієлофіброзі
    · Інтоксикації (уремія, діабетичний кетоацидоз, подагра, еклампсія вагітних, синдром Кушинга)
    · Анемії (гемолітичні, стан після кровотечі)
    · Хронічних захворюваннях шкіри (ексфоліативний дерматит, псоріаз, герпетіформний дерматит)
    · Інших захворюваннях (вузликовий периартеріїт, неспецифічний виразковий коліт, хорея)
    · В результаті дії кортикостероїдів, адреналіну, гістаміну, ацетилхоліну, отрути комах, ендотоксинів, препаратів наперстянки
    · Підвищенні концентрації вуглекислого газу

    Знижені (нейтропенія)  при:
    · При деяких бактеріальних інфекціях (черевний тиф, паратиф, підгострий бактеріальний ендокардит, туберкульоз, бруцельоз, інші хронічні інфекції)
    · Вірусних інфекціях (інфекційний гепатит, грип, кір, краснуха)
    · Інфекціях, які викликані найпростішими, грибками, рикетсіями
    · Дії лікарських препаратів (сульфаніламідів, анальгетиків, протисудомних, антитиреоїдних та ін.)
    · Аплазії і гіпоплазії кісткового мозку
    · Метастазах новоутворень в кістковий мозок
    · Пошкодженні кісткового мозку хімічними засобами, цитостатиками
    · Іонізуючому опроміненні
    · Постінфекційних нейтропеніях
    · Гіперспленізмі (первинному і вторинному)
    · Алейкемічних формах лейкозів
    · Анафілактичному шоку
    · Колагенозах
    · Хворобі Адісона-Бірмера

    Діагностичне значення мають наступні якісні зміни:
    · Зсув вліво - збільшення в крові паличкоядерних нейтрофілів, поява метамієлоцитів (юних, мієлоцитів, промієлоцитів) відображає тяжкість патологічного процесу. Лейкоцитарна формула змінюється в основному за рахунок зсуву вліво, який має місце при інфекціях, отруєннях, гематологічних захворюваннях, після кровотеч, хірургічних втручань, аномалії Пельгера-Хьюета. Індекс зсуву (ІЗ) розраховується за формулою:

    ІЗ = (Мл + Ю + П)/С,

    де Мл - мієлоцити; Ю - метамієлоцити; П - паличкоядерні; С - сегментоядерні.

    В нормі ІЗ = 0,06.

    · Ознаки дегенерації нейтрофілів - токсична зернистість, тільця Деле в цитоплазмі, вакуолізація ядра і цитоплазми, пікноз ядер, цитоліз - має місце при тяжких інтоксикаціях. Вираження цих змін залежить від тяжкості інтоксикації.
    · Зсув вправо - збільшення долі сегментоядерних гранулоцитів, який прийнято розцінювати як прояв порушення синтезу ДНК в організмі - спостерігається при спадковій гіперсегментації, мегалобластичних анеміях, хворобах печінки і нирок.
     

    Еозинофіли: 0,5-5 %, (0,02-0,3)х109

    Еозинофіли (eosinophilus) є клітинами, які фагоцитуюють комплекси антиген-антитіло, головним чином представлені імуноглобуліном Е. Вони відповідають на хемотаксичні фактори, що виділяються тучними клітинами і базофілами, а також на комплекси антиген-антитіло. Дія еозинофілів активно проявляється в сенсибілізованих тканинах. Для добового ритму характерна фізіологічна мінливість кількості еозинофілів. Найвищі показники відмічаються вночі, найнижчі - вдень. 

    Підвищені (еозинофільоз) при:
    · Алергії (бронхіальна астма, сінна лихоманка, алергічний дерматит, набряк Квінке)
    · Непереносимості ліків (антибіотиків, препаратів йоду, аспірину, сульфаніламідів, хлоропропаміду, метотрексату, протисудомних засобів)
    · Паразитарних захворюваннях
    · Хворобах крові (гострий лейкоз, хронічний мієлолейкоз, істинна поліцитемія, лімфогранулематоз)
    · Екземі
    · Інфекційних захворюваннях (скарлатина)
    · В періоди одужування після інфекційних захворювань
    · Інших захворюваннях (неспецифічний виразковий коліт, ендокардит Лефлера, вузликовий пери артеріїт, хорея)

    Знижені (еозинопенія)  при:
    · Гострих інфекціях (черевний тиф, дизентерія, сепсис)
    · Травмах, опіках, хірургічних втручаннях, пологах, еклампсії, шоку, фізичному навантаженні
    · В результаті дії кортикостероїдів, адреналіну, нікотинової кислоти
     

    Базофіли: 0-1 %, (0-0,065)х109

    Базофіли (basophilus) - клітини крові, головна функція яких полягає в реакціях гіперчутливості негайного типу. Вони також приймають участь в реакціях гіперчутливості сповільненого типу через лімфоцити, у запальних, алергічних реакціях, в регуляції проникнення судинної стінки.

    Підвищені (базофілія) при:
    · Хворобах крові (гострий лейкоз, хронічний мієлолейкоз, істина поліцитемія, лімфогранулематоз)
    · Хронічних запальних станах шлунково-кишкового тракту, виразковому коліті
    · Мікседемі
    · Хронічному синуситі
    · Вітряній віспі, віспі
    · Алергічних реакціях (на введення чужорідного білка, гіперчутливість на їжу)
    · Гемолітичних анеміях
    · В результаті дії естрогенів, антитиреоїдних препаратів
    · Хворобі Ходжкіна

    Знижені (базопенія)  при:
    · Гострих інфекціях
    · Гіпертиреозі
    · Овуляції, вагітності
    · Стресі
    · В результаті дії кортикостероїдів
    · Синдромі Кушинга
     

    Моноцити: 3-11 %, (0,09-0,6)х109

    Моноцити (monocytus) - відносяться до системи фагоцитуючих мононуклеарів. Вони видаляють із організму відмираючі клітини, залишки зруйнованих клітин, денатурований білок, бактерії і комплекси антиген-антитіло. Крім фагоцитозу моноцити виконують важливу роль в імунній відповіді клітин, взаємодіючи з лімфоцитами.

    Підвищені (моноцитоз) при:
    · Інфекціях (інфекційний мононуклеоз, вірусні, грибкові, рикетсіозні, протозойні інфекції)
    · Періоді одужування після гострих станів
    · Гранулематозах (туберкульоз, сифіліс, бруцельоз, саркоідоз, виразковий коліт, регіональний ентерит)
    · Хворобах крові (гострий лейкоз, хронічний мієлолейкоз, лімфогранулематоз, мієлопроліферативні захворювання, злоякісний гістіоцитоз)
    · Колагенозах
    · Хірургічних втручаннях

    Знижені (моноцитопенія)  при:
    · В результаті дії глюкокортикостероїдів
    · Інфекціях з нейтропенією
    · Апластичній анемії
     

    Лімфоцити: 19-37 %, (1,2-3,0)х109

    Лімфоцити (lymphocytus) - являють собою гетерогенну популяцію клітин. Вони утворюються в кістковому мозку, активно функціонують в лімфоїдній тканині. Лімфоцити є центральною ланкою в специфічних імунологічних реакціях. Їх головна функція - в розпізнанні антигену і участі в адекватній імунологічній відповіді організму. Т-лімфоцити і В-лімфоцити взаємодіють один з одним і з іншими клітинами організму. Т-лімфоцити визначають клітинний імунітет, виконують регуляторні і ефекторні функції. В-лімфоцити беруть участь в гуморальному імунітеті, диференціюються в плазматичні клітини, які у відповідь на стимуляцію чужими антигенами виділяють імуноглобуліни. В результаті адекватної відповіді на антигенну стимуляцію відбувається збільшення кількості лімфоцитів і поява реактивних (активованих) лімфоцитів. 

    Підвищені (лімфоцитоз) при:
    · Вірусних інфекціях (грип, аденовіруси, інфекційний мононуклеоз, гострий вірусний гепатит, гострий інфекційний лімфоцитоз, коклюш, вітряна віспа, краснуха)
    · Хворобах крові (гострий і хронічний лімфолейкози, макроглобулінемія Вальденстрема, лімфосаркома)
    · Невірусних інфекціях (туберкульоз, сифіліс, малярія, черевний тиф, бруцельоз, дифтерія)
    · Токсоплазмозі
    · Гіпертиреоідизмі
    · Дії лікарський препаратів (анальгетиків, гризеофульвіну, галоперідолу та ін.)
    · Відносному лімфоцитозі при нейтропенії

    Знижені (лімфопенія)  при:
    · Панцитопенії
    · Дії кортикостероїдів, імунодепресантів
    · Злоякісних новоутвореннях
    · Імунодефіцитних станах
    · Іонізуючому опроміненні
    · Нирковій недостатності, хронічних захворюваннях печінки
    · Недостатності кровообігу
       
      Опитування
       



      Статистика  
    Rambler's Top100
    МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
    Разработка сайтов
     
      Жіночий лікар © 2009
    Використання матеріалу лише з письмового дозволу редакції.
    Телефон редакції +3 8 (044) 521-66-01