Науково-практичне видання для лікарів "Жіночий лікар"
Тільки якісна інформація для успішного лікаря

Охорона здоров’я за кордоном: досвід українки в Німеччині


    Сьогодні українських лікарів можна зустріти у будь-якій країні — у лікарнях Чехії, Словаччини, Польщі, Німеччини, Великої Британії, США. У загальному потоці трудових мігрантів з України медики поки що у меншості. І хоча для країни їх від’їзд — болюча втрата, на фоні загальносвітових інтеграційних процесів еміграція медичних працівників нині набуває все більших масштабів. Причини, що спонукають лікарів та середній медперсонал шукати роботу в іноземних лікувально-профілактичних закладах, різні, втім, як правило, майже всі прагнуть підвищити професійний фах, мати право працювати за кордоном, отримувати за свою роботу гідну платню, працювати в достойних умовах без бюрократичного пресингу.

    За даними профспілки медпрацівників України, щороку країну полишають майже 6 тисяч лікарів (МОЗ України точної статистики не надає). Найчастіше від’їжджають фахівці віком від 25 до 40 років, які, звичайно ж, бездоганно володіють іноземною мовою.

    Наприклад, за статистикою Федеральної палати лікарів Bundesärztekammer, за останні 10 років кількість фахівців із-за кордону, які отримали ліцензію лікаря в Німеччині, зросла вдвічі (2012 р. працевлаштованих медиків, які не мають німецького громадянства, налічувалося 32 548 осіб, 2002 р. їх було всього лише 16 160). Найбільше лікарів-мігрантів приїжджає до Німеччини з країн Східної Європи. Зростає й кількість лікарів-вихідців із країн СНД, а кількість лікарів з України щороку збільшується на 5% (2012 р. було зареєстровано 922 лікаря з України, 2011 р. — 821).

    Про досвід роботи акушером-гінекологом у Німеччині «Жіночому лікарю» розповіла наша землячка — к. мед. н. Ольга Детгер.

    — Пані Ольго, розкажіть, будь ласка, як так сталося, що Ви почали працювати в Німеччині, що цьому сприяло?

    — Я родом з Вінниці. Закінчила Вінницький медичний університет та інтернатуру за спеціальністю «Акушерство та гінекологія». Ще вдома я почала вивчати німецьку мову, а трохи згодом поїхала на мовні курси до Німеччини. Вже тоді я мала на меті влаштуватися на роботу в цій країні. Все це відбувалося далекого 2000 року. Тоді здійснити мою мрію було досить складно, майже неможливо. Нині, звісно, часи змінилися, та будемо послідовними.

    Про курси я дізналася від колишнього однокурсника з медичного університету. Він частенько навчався на різних курсах у Німеччині, а згодом його там зарахували студентом 6-го курсу університету, бо тоді наші дипломи не визнавали. Тобто, щодо вищої медичної освіти, у Німеччині визнавали шість років за п’ять, і треба було пройти останній курс ще в німецькому університеті. Оскільки навчання у німецькій вищій школі безкоштовне, такий шлях став можливим і для мене. Саме тоді я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. І завдяки тому, що я була заміжня за німцем, мені дали можливість працювати за спеціальністю. Втім, часи змінилися, й тепер можна працювати без цього.

    Так от, я успішно закінчила 6-й курс. У мене є німецький медичний диплом як доповнення до українського. А потім почалося все спочатку — з інтернатури. Заробітна платня в той час була мізерною, проте я була щаслива, що маю можливість розпочати свою професійну діяльність за спеціальністю. Так я почала працювати лікарем. А згодом інтернатуру як таку в Німеччині відмінили взагалі.

    — А як за відсутності інтернатури після закінчення університету дипломовані фахівці отримують спеціалізацію?

    — Випускник вищого навчального медичного закладу отримує диплом лікаря, сам обирає спеціалізацію і сферу, де хоче працювати. Розсилає свої резюме до відповідних лікарень, госпіталів, клінік тощо. І його запрошують або не запрошують на співбесіду. Це залежить від того, чи є вільні робочі місця за заявленою спеціалізацією у тих чи інших лікувальних закладах. Тобто, кожен сам обирає свою долю. На запрошення молодий лікар після університету приходить на роботу і в процесі навчається. В цей час заробітна плата найнижча, але зі стажем вона збільшується. Щоб отримати звання «фахівця» в тій чи іншій спеціалізації, необхідно 5−6 років. Тож, пропрацювавши 5−6 років, молодий лікар подає письмову заявку на здачу іспиту на звання «фахівець» до Палати лікарів (у кожній федеральній землі своя Палата лікарів). Після успішної здачі іспиту лікарю присвоюється звання «фахівець». Далі можна працювати самостійно. Найбільша частка лікарів після здобуття звання «фахівця» йде працювати «на свої хліба» — відкривають приватну практику у власних кабінетах. Гонорар вони отримують зі страховки пацієнтів. Хворий не знає, скільки лікар отримав коштів за його лікування. Вся розрахункова діяльність проводиться безпосередньо зі страховки.

    До слова скажу, що в Німеччині працює система обов’язкового медичного страхування (ОМС). З усіх працюючих без винятку вираховують 14% від брутто-зарплатні до Фонду страхування. За людей, які мають статус біженця, наприклад, платить держава. Гості чи туристи сплачують за медичні послуги із власної кишені. Система ОМС гарантує німецьким громадянам отримання медичної допомоги як у державній, так і в приватній клініці. Страховка не покриває витрати на естетичну медицину (протезування у стоматології, косме тична хірургія тощо).

    — Пані Ольго, а чи існує в Німеччині практика, коли лікарі поєднують роботу у приватному кабінеті і державній клініці? Чи в університетській та приватній, наприклад?

    — У Німеччині така практика не поширена. Це можливо, звичайно, але трапляється нечасто. Адже для клініки невигідно надавати операційну, персонал, витратні матеріали тощо для пацієнтів приватного лікаря. Кожен хоче сам отримувати свій гонорар. Приватний лікар може платити за оренду приміщення й інші відшкодування клініці, але це, як правило, для установи невигідно. Тому це явище не надто поширене.

    Госпіталь св. Марії, м. Гельзенкірхен

     

    — Розкажіть, будь ласка, про лікарню, в якій Ви працюєте. Як починається робочий день? Чи існує ротація?

    — Я працюю у відділенні акушерства та гінекології госпіталю Святої Марії у місті Гельзенкірхен, що входить до складу багатопрофільної лікарні, розташованої в серці Рурської області федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. Відділення гінекології нараховує 25 ліжок, пологове відділення — 26 і має три пологові зали (в одній з них є спеціальна ванна для пологів у воді) та відділення новонароджених. Щороку у відділенні народжується близько 800 малят.

    Ванна в пологовому залі для пологів у воді

     

    Робочий день розпочинається о 7:30, о 7:45 — п’ятихвилинка, операції починаються о 8:00. У відділенні щодня здійснюється багато оперативних втручань, їх кількість може сягати 10−11, включаючи втручання малого обсягу, звичайно.

    Лікарі, які не отримали статус фахівця, зобов’язані раз на рік здійснювати ротацію, чергуючи роботу у пологовій залі і гінекології. Якщо статус фахівця підтверджено, як правило, керівництво лікарні враховує побажання лікаря, йде йому назустріч і дозволяє постійно працювати в тому відділенні, де йому подобається найбільше.

    — Які види оперативних втручань здійснюють у відділенні?

    — Усі види гінекологічних оперативних втручань за останніми медичними стандартами, включаючи лапароскопічні операції й усі види онкогінекологічних втручань. Щодо хірургії молочних залоз, то перевага надається органозберігаючим операціям. Окрім того, у відділенні проводиться амбулаторна хіміотерапія онкогінекологічних захворювань. Особливістю відділення є переважне застосування мінімально інвазивної лапароскопічної техніки з подальшим короткотерміновим перебуванням пацієнток у стаціонарі.

    До стандартної практики відділення належать і деякі види косметичної корекції, наприклад, пластика передньої черевної стінки за наявності надлишкового жиру, косметичні втручання на молочних залозах, такі як збільшення чи зменшення грудей.

    Як я вже сказала, при втручаннях на молочних залозах пріоритетною метою є органозберігаюча техніка з максимально естетичним косметичним результатом. Зазначу, що у Німеччині лікуванням молочної залози займаються гінекологи. Тож у нашому відділенні здійснюються всі види оперативного лікування як доброякісних, так і злоякісних новоутворень молочної залози. Найчастіше втручання при злоякісних новоутвореннях — органозберігаюча операція з видаленням сторожового лімфовузла. В разі необхідності повне видалення молочної залози може бути скомбіноване з пластичним реконструктивним втручанням за допомогою, наприклад, експандер-протеза. В разі підозри на ураження підпахвових лімфовузлів здійснюється їх видалення.

    Втручання на яєчниках проводиться здебільшого лапароскопічно. У разі виявлення злоякісних новоутворень яєчників здійснюється видалення лімфовузлів за актуальними рекомендаціями робочої групи з гінекологічної онкології Німецького товариства акушерства і гінекології.

    У відділенні здійснюються всі види видалення матки — вагінальне, абдомінальне, лапароскопічне, комбіноване зі збереженням шийки матки чи без. Операція Вертгейма з видаленням лімфовузлів при злоякісних утвореннях шийки матки виконується також і лапароскопічно.

    Кабінет комплексного огляду вагітних та гінекологічних пацієнток

     

    До спектра стандартних втручань, що проводяться щодня, належать малі втручання на матці — вишкрібання, гістероскопічні операції з видалення міоматозних вузлів, поліпів, абляція ендометрію при відмові жінки від гістеректомії.

    При опущеннях піхви та матки найчастіше проводиться кольпорафія передньої та задньої стінки піхви. У нашому відділенні часто використовують сітки з напіврозсмоктуючого штучного матеріалу німецької фірми Serasis. Їх застосовують при фіксації піхви до Ligg. Sacrospinalis/Sacrotuberalis, а також при сакрокольпопексії чи цервікосакро пексії — фіксації піхви або шийки матки до os sacrum за допомогою стрічки з поліпропілену.

    При нетриманні сечі у відділенні проводиться уродинамічне дослідження сечового міхура, а за потреби — необхідне втручання для лікування стресового нетримання сечі. Сьогодні стандартом є так звана вільна від натягу вагінальна стрічка, а також інші види вагінальних слінгів.

    Кабінет для УЗД та уродинамічних досліджень

     

    — Якщо трапляються складні клінічні випадки, і неможливо надати допомогу у вашому стаціонарі, куди в такому разі ви скеровуєте пацієнток?

    — Нинішній керівник клініки володіє майже всіма видами оперативних втручань. Тому таке трапляється надзвичайно рідко.

    — А чи можете Ви розповісти про якийсь унікальний цікавий клінічний досвід, що застосовується у вашому відділенні?

    — Звичайно ж. Розповім Вам про застосування гомеопатії в акушерстві. Наприклад, стимулювання пологової діяльності у випадку передчасного відходження навколоплідних вод при доношеній вагітності з точки зору антропософічної медицини. Так, вагітні після передчасного відходження навколоплідних вод без ознак інфекції отримують гомеопатичний препарат Кварц D12 кожні 30 хв. 5 разів. Після 2-годинної паузи знову приймають препарат у такому ж режимі. Уже після другого чи третього циклу прийому порошку у багатьох випадках розпочинається пологова діяльність.

    Кварц — це природна речовина, що входить до складу гірських порід та у чистому вигляді зустрічається у природі у виді гірського кришталю. Для виготовлення лікарських речовин використовують чистий гірський кришталь, що своїми шестигранними призмами представляє особливу силу кварцу. Внутрішня структура кристалів лишається незмінною навіть після перемелювання кришталю у мікроскопічно малі часточки. У той час як колоїдна силікатна кислота у виді силікатного гелю дуже гідрофільна та не може зберігати структуру, силікатна кислота H2SiO3 у гірському кришталю ущільнюється до твердого безводного кристала.

    В антропософічній медицині кварц цінують за його сильнодіючі формуючі сили в організмі. У випадку передчасного відходження навколоплідних вод до початку пологової діяльності тілу та пологовій діяльності бракує структури, тобто пологи вже розпочалися, але сили, що мають завдання структурувати процес, ще не повністю розгорнулись. У цій ситуації регулярний прийом кварцу у відносно коротких проміжках часу надає тілу імпульс до відмежування від інших подій. Стимулююча дія має на меті розгортання регулярної та сильної пологової діяльності. Через сильний зв’язок до водного елемента (амніон) цей вид стимулювання пологової діяльності ефективний лише при передчасному відходженні навколо плідних вод. Тому Кварц D12 не застосовують при цілісності навколо плідного міхура.

    Місце акушерської документації та дистанційного догляду за КТГ в пологових залах

     

    — Розкажіть, будь ласка, про систему фінансування лікарняних установ Німеччини.

    — Усі клініки мають заробляти кошти самостійно, навіть державні. Державна установа, звичайно, має певний відсоток фінансових надходжень з бюджету, але це порівняно невеликі кошти. Цікаво, що на акушерстві клініка починає заробляти при кількості пологів від 600 і більше на рік. Якщо це число менше, то утримувати акушерське відділення стає нерентабельно. У такому разі досить часто його існування підтримується за рахунок інших відділень, що дуже добре заробляють. Тобто, відбувається змішана калькуляція  доходів.

    Якщо лікарня носить ім’я якогось святого, як правило, це — конфесійний заклад, тобто він державний, але велику роль у його функціонуванні відіграє церква. У Німеччині залишилося багато католицьких клінік, до директорату яких входять церковні сановники. Церква допомагає у фінансуванні таких клінік.

    — Пані Ольго, розповідаючи про іспити на здобуття звання «фахівець», Ви сказали, що приймає їх Палата лікарів. Скажіть, будь ласка, цей орган — аналог української Асоціації акушерів-гінекологів чи Управління охорони здоров’я?

    — Скоріше — управління. Асоціація — це спільнота лікарів, що в основному займається освітніми проектами, створенням клінічних настанов тощо. А от, зокрема, правовим захистом лікарів, консультуванням при відкритті приватної практики, пенсійним забезпеченням займається Палата лікарів. Цікаво, що в Німеччині у лікарів доволі привілейоване становище, бо вони сплачують пенсію не до загального пенсійного фонду, а до спеціального лікарського пенсійного фонду при Палаті лікарів. Це досягнення попередніх поколінь лікарів 100-річної і більше давнини. Якби вони спробували це зробити зараз, у них нічого б не вийшло. Але, оскільки це досягнення вікової давнини, його зламати ніхто не може. Хоча постійно багато політичних партій намагаються «підточити» цей лікарський фонд і змусити лікарів сплачувати до загального пенсійного фонду. Але, на щастя, поки що це нікому не вдалося. Ці два фонди — дві великі різниці, бо із загального пенсійного фонду отримуватиме пенсію навіть домогосподарка, яка не працювала жодного дня. Людина, яка займається лікарською діяльністю, обов’язково належить до Палати лікарів, що є у кожній землі. Кожний лікар раз на місяць сплачує пенсійний внесок до Палати залежно від прибутку відповідно до спеціальних градаційних таблиць. Середній і молодший медичний персонал отримують пенсію із загального пенсійного фонду.

    — Ви згадали про правовий захист лікарів. Чи поширена в Німеччині практика страхування професійної відповідальності лікаря?

    — Безумовно! За всіх лікарів, які працюють за наймом, таку страховку сплачує роботодавець. Тобто, за кожного сплачує лікарня — це відбувається автоматично, і лікарю самостійно жодних дій для цього вчиняти не треба. Можна ще й додатково укласти приватний страховий договір від небажаних випадків. Ті, хто працює самостійно, у власних кабінетах, укладають договір на подібні страховки приватним способом. У кожній лікарні за наймом працює юрист. І в нашій лікарні буває близько 10 судових процесів на рік на підставі обґрунтованих чи необґрунтованих скарг. У випадку надходження скарги чи судового розгляду у кожному окремому випадку незалежного медичного експерта призначає Палата лікарів. Він аналізує випадок і подає свою незалежну експертну думку.

    — Дякую Вам за цікаву розмову. І на завершення — що б Ви побажали українським колегам?

    — Вперед і тільки — вперед! У своїх стремліннях, професійній досконалості, пізнанні нового досвіду. Раніше світовий ринок праці був дуже закритим. Нині з’являється багато можливостей і для роботи за кордоном, і для стажування. В Німеччині однією з головних вимог до іноземного лікаря є досконале знання мови. Проте, в якій би країні ти не працював, професія лікаря тяжка, надто відповідальна і, на жаль, залишає дуже мало часу для спілкування з родиною. Тож я бажаю колегам успіхів, можливостей у досягненні своїх прагнень і належної оцінки лікарської праці державою!

    Бесіду вела Л. В. Мартиненко

     
    Підписатися на новини і статті

    Цитати «Жіночого лікаря»
    Тонке акушерське чуття - результат сплаву знань, досвіду і професійної самопожертви
    -В.В. Камінський
    У клініці екстрагенітальної патології вагітних медицина може ставати справжнім лікарським мистецтвом
    -В.І. Медведь
    Позитивних результатів у профілактиці раку молочної залози можна досягти лише об’єднанням зусиль усіх зацікавлених сторін — держави, лікарів і громадян
    -І.І. Смоланка
    Какому из перечисленных источников Вы доверяете больше всего относительно информации о фармацевтических препаратах?