Профілактика та інфекційний контроль за COVID-19 в закладах охорони здоров’я


Рекомендації Європейського центру з профілактики та контролю захворюваності (ECDC)

Сприяння експертам ECDC:

Agoritsa Baka, Orlando Cenciarelli, Emilie Finch, Tommi Karki, Pete Kinross, Diamantis Plachouras, Carl Suetens

Джерело: https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/documents/COVID-19-infection-prevention-and-control-healthcare-settings-march-2020.pdf

Мета документа

Мета цього документа — надати рекомендації закладам охорони здоров’я (ЗОЗ) Європейського Союзу (ЄС) та Європейського Економічного Простору (ЄЕП) і постачальникам медичних послуг щодо заходів профілактики та контролю за підозри і при підтверджених випадках зараження COVID-19 у ЗОЗ, включаючи заклади тривалого догляду (ЗТД). Документ також містить рекомендації щодо менеджменту дослідження зразків у лабораторіях ЄС/ЄЕП.

Це оновлення рекомендацій Європейського центру з профілактики та контролю Захворюваності (ECDC) від лютого 2020 року «Профілактика інфекцій та контроль за COVID-19 у закладах охорони здоров’я» [1]. В оновленому документі розглядаються можливі ​​обмеження постачання персональних засобів захисту, засобів гігієни рук та засобів гігієни навколишнього середовища для ЗОЗ у країнах ЄС/ЄЕП і Великобританії.

Цільова аудиторія

Адміністратори лікарень, адміністратори ЗТД і лікарі, які працюють у галузі охорони здоров'я в країнах ЄС/ЄЕП і Великобританії.

Історія проблеми

31 грудня 2019 року в Ухані (провінція Хубей, Китай) було повідомлено про низку випадків пневмонії невідомої етіології. 9 січня 2020 року Центр з профілактики та контролю захворюваності Китаю повідомив про новий коронавірус у складі філогенетичного дерева SARS-CoV, що став збудником цього спалаху. Асоційоване захворювання нині називають новою коронавірусною хворобою 2019 року (COVID-19). Клінічна картина COVID-19 варіює від безсимптомної до тяжкої пневмонії з синдром гострого респіраторного дистресу, септичним шоком та поліорганною недостатністю, що може призводити до летальних наслідків. Аналіз випадків показує, що інфекція COVID-19 викликає легке захворювання (тобто без пневмонії або легку пневмонію) приблизно у 80% випадків. Більшість пацієнтів одужують, 14% мають тяжчий перебіг захворювання, а в 6% пацієнтів має місце критичний стан, що вимагає спеціалізованої медичної допомоги, включаючи штучну вентиляцію легенів [2]. Більшість найтяжчих захворювань та смертей сталися серед людей похилого віку та тих, хто має інші хронічні захворювання. Літні люди мають підвищений ризик несприятливих наслідків COVID-19, включаючи необхідність екстреної спеціалізованої лікарняної допомоги та летальний результат [3]. Пацієнти ЗТД зазвичай є вразливішими до інфекцій, ніж загальна популяція населення [10]. Оскільки захворювання викликає вірус COVID-19, ідентифікований нещодавно, відсутні доступні терапевтичні засоби чи вакцини, і, як вважається, у населення не існує імунітету [3].

Вважається, що в більшості випадків коронавірус передається через великі дихальні краплі від людини до людини при вдиханні або їх потраплянні на поверхню слизових. Інші шляхи зараження, пов'язані з передачею коронавірусу, включають контакт із забрудненими предметами та вдихання аерозолів під час контакту з обладнанням при спеціальних аерозоль-генерувальних процедурах. Вірус SARS-CoV-2 було виявлено в зразках виділень органів дихання, у фекаліях та крові [4]. Найвищий ризик передачі інфекції в системі охорони здоров'я виникає за відсутності стандартних запобіжних заходів профілактики і контролю респіраторних інфекцій при лікуванні пацієнтів, у яких інфікування COVID-19 ще не підтверджене. Хоча повітряний шлях не вважається головним шляхом передачі інфекції, ми рекомендуємо обережний підхід через можливу передачу через аерозолі [5, 6]. Більше довідкової інформації про захворювання — в інтернеті (www.ecdc.europa.eu/en/novel-coronavirus-china [7], www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019 [8]) та про оцінку ризику на сайті ECDC (www.ecdc.europa.eu/en/threats-and-outbreaks/reports-and-data/risk-assessments) [3].

Готовність ЗОЗ (чек-лист)

Наступні розділи містять інформацію щодо схем технічних заходів та необхідних ресурсів (чек-лист) для зменшення ризику передачі COVID-19 у ЗОЗ (включаючи ЗТД) та лабораторіях ЄС/ЄEП. Рекомендації ґрунтуються на порадах ВООЗ та національних агенцій, а також висновках експертів [9, 11, 12, 15, 29].

Загальні заходи профілактики та боротьби з інфекцією

Громадянам, які мають скарги у зв’язку з респіраторними симптомами, слід рекомендувати насамперед звертатися до медичних служб по медичноюу консультацію телефоном або шляхом телемедицини через інтернет.

Сортування, перший контакт та оцінка (первинна та невідкладна допомога)

• Персонал екстреної, швидкої та первинної медичної допомоги, включаючи лікарів, медсестер та адміністраторів, які контактують з пацієнтами, повинні знати про:

а) поточну епідеміологічну ситуацію COVID-19 у своїй країні та світі;

б) відомі фактори ризику зараження; 

в) клінічні симптоми та ознаки COVID-19; 

г) рекомендовані заходи профілактики та боротьби з інфекцією, у тому числі ті, що представлені в цьому документі; 

д) процедури звітування про осіб, які перебувають в ізоляції, а також про ймовірні і підтверджені випадки зараження.

• Необхідно оцінити наявність у ЗОЗ відповідних засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) для всього персоналу в місцях надання медичної допомоги, аби вдаватися до стандартних заходів безпеки і захисту при контакті з пацієнтами.

• Сортування варто здійснювати за допомогою телефону або, за можливості, телемедицини чи інтернету, щоб зменшити кількість контактів осіб, які мають симптоми COVID-19, із широкою кількістю працівників системи охорони здоров'я.

• Для визначення ймовірності зараження COVID-19 необхідно здійснити оцінку ризику, включаючи клінічні прояви хвороби, а також клінічний, епідеміологічний анамнез та історію подорожей. Слід прагнути швидко оцінити ризики зараження, ґрунтуючись на ознаках, симптомах та проявах, характерних для інфекційних респіраторних захворювань. Оцінювання має здійснюватися з використанням останніх даних [13].

• Необхідно знати вимоги до тестування, визначення і реєстрації випадків [13] для підготовки звіту.

• При оцінці ризику в кожному конкретного випадку необхідно розглянути використання ЗІЗ при здійсненні необхідних процедур. Ґрунтуючись на сучасних знаннях про основний шлях передачі COVID-19 через дихальні краплі (хоча повітряний шлях передачі на даному етапі не може бути виключений) і враховуючи можливий дефіцит ЗІЗ у ЗОЗ через значне збільшення кількості пацієнтів із COVID-19 [14], запропонований набір ЗІЗ для убезпечення при передачі крапель, при контактах та передачі через повітря (рукавички, окуляри, халат та FFP2/FFP3 респіратори) може бути адаптованим для клінічної оцінки випадків підозри на COVID-19 як показано нижче:

    • за умови, коли медичні працівники здійснюють першу оцінку без прямого контакту, пацієнт повинен носити хірургічну маску і перебувати на відстані не менше 1 метра. Якщо є можливість застосування фізичного бар'єра (наприклад, скла або пластикового вікна) для уникнення прямого контакту та дотримання належної відстані, то в цьому разі ЗІЗ не є необхідними [15];

    • якщо це можливо, надайте хірургічну маску пацієнтам з респіраторними симптомами (наприклад, кашель);

    • медичні працівники, залучені до виконання процедур, що генерують краплинне поширення (ПГКП), наприклад, відбір матеріалу з дихальних шляхів [16], повинні носити запропонований набір ЗІЗ для убезпечення при передачі крапель, при контактах та передачі через повітря (рукавички, окуляри, халат та респіратори FFP2/FFP3) [17];

    • у разі дефіциту респіраторів FFP2/FFP3 медичні працівники, які виконують процедури, безпосередньо контактуючи з підозрюваним чи підтвердженим випадком (але не здійснюють ПГКП), можуть носити маски з найвищим доступним рівнем фільтра (наприклад, хірургічна маска), а також рукавички, окуляри та халат.

• З метою максимально раціонального використання ЗІЗ у випадку обмеженого доступу до запасів ЗІЗ слід призначати окремий персонал для виконання процедур або здійснювати процедури у спеціально визначених місцях. Наприклад, призначити персонал для процедури відбору біологічного матеріалу у спеціально відведеній для цього зоні. Під час забору мазків у декількох пацієнтів медичний працівник може, не знімаючи, використовувати один і той самий респіратор протягом максимум 4 годин, якщо від не пошкоджений і не забруднений, а виробник не радить інакший режим застосування [15].

• Варто пам’ятати, що пацієнтів з підозрою на інфікування COVID-19 необхідно ізолювати або, принаймні, відокремити від інших пацієнтів. Їм необхідно надати інструкції щодо носіння хірургічної маски і дотримання відповідних правил гігієни рук. За можливості мають бути доступними спеціальні засоби для особистої гігієни. Несуттєві контакти між пацієнтами з підозрою на інфікування та іншими особами слід мінімізувати.

• Необхідно звернутися до спеціалізованої цілодобової служби реагування, такої, як наприклад, місцеві органи охорони здоров'я, щоб повідомити про виявлені випадки, організувати діагностичне тестування і, якщо первинна оцінка вказує, що це необхідно (наприклад, наявні симптоми та ознаки, що збільшують ризики передачі інфекції), організувати безпечне переведення пацієнта до призначеного відділення невідкладної допомоги для подальшого діагностичного оцінювання.

Транспортування пацієнтів

• Необхідно розробити і затвердити план передачі пацієнтів з підозрюваним або підтвердженим інфікуванням COVID-19 бригадам швидкої допомоги з урахуванням часового та географічного покриття і наявності належно навченого персоналу та обладнання.

• При передачі бригаді швидкої допомоги пацієнтів з підозрюваним або підтвердженим інфікуванням COVID-19 необхідно переконатися, що медичні працівники носять ЗІЗ, здійснюється знезараження карет швидкої допомоги після перевезення пацієнта та практикується безпечне поводження з використаними витратними матеріалами відповідно до спеціальної процедури.

    • Використання ЗІЗ для медичних працівників, які супроводжують пацієнтів, описано у розділі вище. 

Якщо існує дефіцит респіраторів, і не здійснюються процедури ПГКП, рекомендації щодо ЗІЗ такі самі, що й під час першого контакту з пацієнтом (хірургічна маска, рукавички, окуляри та халат).

    • Якщо це можливо, надайте хірургічну маску пацієнтам з респіраторними симптомами (наприклад, кашель).

    • Особи, які перебувають в передній частині карети швидкої допомоги, включаючи водія, не будуть контактувати з пацієнтом (адже витримується відстань не менше 1 метра). Якщо між передньою і задньою частиною карети швидкої допомоги немає фізичного розділення, всім слід використовувати хірургічні маски [15].

Лікарні

Адміністративні заходи

• Необхідно призначити співробітника, відповідального за профілактику, контроль та готовність закладу до COVID-19. Ця сама особа має нести відповідальність за навчання персоналу. Важливо розуміти, що тренування з профілактики інфекції та контролю (ПІК) слід проводити для всього персоналу ЗОЗ, а не лише для тих, хто безпосередньо надає медичну допомогу.

• За можливості також варто організувати навчання для тих категорій осіб, які можуть бути викликані пізніше для посилення потенціалу ЗОЗ, наприклад, студенти-медики, медсестри та медпрацівники, що вже на пенсії, співробітники медичних агенцій.

• Необхідно переконатися, що всі особи у медичному закладі, включно з пацієнтами та відвідувачами, поінформовані про гігієну рук і дихальних шляхів, включаючи етикет кашлю.

• Необхідно створити лікарняний комітет із забезпечення готовності та реагування на COVID-19 (або задіяти наявний комітет з реагування на надзвичайні ситуації) за участі представників усіх клінічних та допоміжних відділень, а також старших адміністраторів. Брати участь у засіданнях місцевого об’єднання ЗОЗ, що включає сусідні лікарні, місцеві органи охорони здоров'я та управління надзвичайними ситуаціями. Члени мультилікарняних систем охорони здоров'я мають інтегрувати загальносистемне планування та місцеве планування з іншими місцевими лікарнями [18].

• Щоб забезпечити готовність закладу до сплеску кількості критично хворих пацієнтів, необхідно оптимізувати використання площ ЗОЗ і визначити приміщення для догляду за цими пацієнтами. Так, потрібно визначити, які нетермінові амбулаторні візити можуть бути перенесені або скасовані, які термінові стаціонарні діагностичні та хірургічні процедури можуть бути перенесені в амбулаторні установи, переплановані або скасовані [19, 20].

• Визначити та обладнати додаткові окремі одиниці площ, які можна використовувати для діагностики та лікування пацієнтів з COVID-19.

• Необхідно розробити план нарощування потужностей, оцінити потребу ліжок, апаратів дихальної підтримки, ЗІЗ, персоналу, а також лабораторних можливостей та діагностичного і терапевтичного потенціалу.

• Необхідно забезпечити доступ до своєчасних вірусологічних досліджень відповідно до алгоритму лабораторної діагностики COVID-19 (https://apps.who.int/iris/handle/10665/331329 [21]).

• Варто пам’ятати про мінімальні вимоги до призначених підрозділів з ведення пацієнтів із підтвердженим COVID-19: наявність ізоляційних приміщень з виділеною ванною кімнатою, належним чином навченого персоналу щодо безпечної діагностики та лікування хворих з COVID-19, відповідних ЗІЗ та засобів для гігієни рук, адекватна лабораторна підтримка, відповідна санітарна обробка й знезараження та належні процедури поводження з використаними витратними матеріалами й іншими відходами (див. нижче "Очищення навколишнього середовища та поводження з відходами").

• Для проведення процедур ПГКП настійливо рекомендується використовувати приміщення з негативним тиском (також див. у розділі "Ведення пацієнтів").

Ведення пацієнтів

• Пацієнтів з підтвердженим інфікуванням, які потребують госпіталізації, необхідно розміщувати в ізольованій кімнаті з окремою ванною кімнатою. За можливості, рекомендується розміщення в окремих палатах з передпокоєм, повітряним захистом і негативним тиском, особливо для пацієнтів, які потребують ПГКП.

• У лікарнях слід розглянути можливість когортування пацієнтів з підтвердженим інфікуванням COVID-19, оскільки за значного зростання кількості випадків COVID-19 у лікарні може забракнути кімнат з негативним тиском і передпокоєм для ізоляції пацієнтів окремо. При цьому необхідно дотримуватися використання ЗІЗ.

• Якщо кількість випадків COVID-19 достатньо велика, виокремлюють цілі підрозділи закладу виключно для лікування пацієнтів з COVID-19, що може значно зменшити потенційну передачу COVID-19.

• Медичні працівники, що контактують з пацієнтами, в яких підозрюють чи вже підтвердили інфікування COVID-19, мають користуватися ЗІЗ, що убезпечують від контактної, краплинної та повітряної передачі патогенів: перевірений на придатність (підігнаний під індивідуальний розмір) респіратор FFP2 або FFP3, засоби захисту очей (захисні окуляри чи лицьовий щит), довгий водонепроникний халат з довгими рукавами та рукавички [17].

• Щоб максимально ефективно використовувати ЗІЗ за їх обмеженої кількості, персонал може носити один і той самий респіратор при догляді за кількома пацієнтами з однаковим діагнозом, не знімаючи респіратор, якщо він не пошкоджений і не забруднений. Це зменшує кількість використаних ЗІЗ. Використовуючи респіратор під час лікування декількох пацієнтів слід враховувати, що максимальний час носіння респіратора становить 4 години, якщо виробником не рекомендовано інше [15].

• Маски для обличчя (хірургічні маски) в основному захищають від крапель видиху. Їх рекомендують використовувати за нестачі респіраторів і при первинному оцінюванні. 

Хірургічні маски не потребують тестування на придатність [17].

• Процедури ПГКП включають, зокрема, інтубацію трахеї, відсмоктування бронхів, бронхоскопію та відбір проб мокротиння. Всі вони пов'язані з підвищеним ризиком передачі коронавірусу і потребують заходів захисту [10]. Якщо виникає дефіцит респіраторів, то в основному їх необхідно використовувати при здійсненні процедур ПГКП. Усі процедури ПГКП слід проводити в ізольованому приміщенні з негативним тиском. Під час цих процедур кількість осіб у приміщенні має бути обмежена до мінімуму; всі присутні повинні носити: добре обладнаний респіратор FFP3, захист очей, непроникні захисні халати з довгими рукавами та рукавички [22]. Взяття мазків також відносять до ПГКП [16].

• Медичні працівники повинні чітко дотримуватися правил носіння (надягання) та безпечного зняття ЗІЗ у правильній послідовності [17]. Активна допомога під час надягання та знімання ЗІЗ − допустимий варіант для мінімізації ризику випадкового зараження.

• Відразу після зняття ЗІЗ слід здійснити гігієну рук.

• Важливо забезпечити, щоб персонал, залучений до лікування пацієнтів із COVID-19, пройшов навчання правильного використання ЗІЗ. Першочерговим пріоритетом перед призначенням персоналу для ведення пацієнтів з COVID-19 має стати безпека і якість завдяки застосуванню відповідних захисних систем. Наприклад, лікарні можуть вимагати документальне підтвердження участі в навчальному курсі з належного використання ЗІЗ.

• Персонал, який здійснює догляд за хворими із COVID-19, потребує активного спостереження на предмет розвитку симптомів і забезпечення підтримки в питаннях охорони праці. ЗОЗ повинні вести облік усього персоналу, який здійснює догляд пацієнтів з підтвердженим інфікуванням COVID-19. Співробітники, які вели інфікованих пацієнтів до впровадження заходів інфекційного контролю, мають бути пильними щодо гарячки та будь-яких респіраторних симптомів протягом 14 днів після останнього контакту з підтвердженим випадком, пройти тестування, після чого у разі поганого самопочуття самостійно ізолюватися.

• Наполегливо рекомендується використання спеціального чи, за можливості, одноразового медичного обладнання (наприклад, манжети для вимірювання артеріального тиску, стетоскопи, термометри).

• Відвідування хворих на COVID-19 повинні бути обмежені до абсолютного мінімуму. Відвідувачі мають отримувати підтримку в питаннях застосування того самого набору ЗІЗ, який використовують медичні працівники при контакті з пацієнтом: хірургічна маска, рукавички, окуляри та халат. Якщо відвідувачі дотримуються дистанції не менше 1 метра до пацієнта і кількість ЗІЗ обмежена, можна користуватися лише хірургічною маскою [15].

• Фізичні контакти між відвідувачами та пацієнтами категорично не вітаються.

• За можливості необхідно вести реєстр відвідувачів з метою відстеження контактів. Відвідувачі пацієнта з підтвердженим випадком COVID-19 повинні самостійно контролювати симптоми COVID-19 протягом 14 днів після візиту, якщо періодично активний моніторинг (наприклад, телефоном що кілька днів) неможливий.

• Наразі тривалість періоду, протягом якого пацієнти з COVID-19 є джерелом інфекції, достеменно не відома. Вірус COVID-19 спочатку може виявлятися у зразках верхніх дихальних шляхів за 1−2 дні до появи симптомів і зберігатися протягом 7−12 днів у помірних випадках і до двох тижнів у тяжких випадках. У фекаліях вірусна РНК виявлена ​​у близько 30% пацієнтів від 5 дня після початку і до 4−5 тижнів [4]. Пацієнти з підтвердженим інфікуванням COVID-19 мають залишатися в ізоляції до одужання і зникнення клінічних симптомів, викликаних COVID-19. За умови достатності ресурсів, доцільним є тестування безсимптомних пацієнтів перед припиненням їх ізоляції. Якщо ресурси обмежені, тестування осіб, які мають симптоми, повинно мати пріоритет перед тестуванням безсимптомних пацієнтів перед припиненням ізоляції [23].

Очищення довкілля та утилізація відходів

• Персонал, який займається очищенням довкілля та утилізацією відходів, має носити відповідні ЗІЗ. Якщо запас респіраторів недостатній, можна носити хірургічну маску, а також рукавички, окуляри та халат. Крім того, слід розглянути використання надміцних рукавиць і чобіт [15].

• Рекомендується регулярне прибирання і подальша дезінфекція з використанням дезінфікуючих засобів, активних проти вірусів; прибирання в палатах пацієнтів особливо важливе для поверхонь, яких часто торкаються. За умов дефіциту госпітальних дезінфікуючих засобів, після очищення нейтральним миючим засобом проводять дезактивацію 0,1% гіпохлоритом натрію (розведення 1 : 50, якщо застосовується побутовий відбілювач у початковій концентрації 5%), хоча дані щодо ефективності такого підходу до SARS-CoV-2 відсутні [24]. Поверхні, що можуть бути пошкодженими в результаті впливу гіпохлориту натрію, можна очищувати нейтральним миючим засобом з подальшою обробкою 70% етанолом.

• Відходи слід розглядати як інфекційні клінічні відходи категорії B (UN3291) [25] і обробляти відповідно до політики медичних закладів та місцевих правил.

Лабораторне тестування

• Усі зразки, зібрані для лабораторних досліджень, слід розглядати як потенційно інфекційні, а медичні працівники, які збирають чи транспортують клінічні зразки, повинні суворо дотримуватися стандартних запобіжних заходів, аби мінімізувати можливість впливу збудників хвороб. Пам'ятка ВООЗ щодо стандартів запобіжних заходів у системі охорони здоров’я доступна в інтернеті (https://www.who.int/csr/resources/publications/EPR_AM2_E7.pdf) [26].

• Лабораторії мають дотримуватися рекомендацій Європейського комітету зі стандартизації: CWA15793 лабораторне управління біологічними ризиками (https://www.uab.cat/doc/CWA15793_2011) [27] та ВООЗ: Лабораторне тестування на коронавірусну хворобу 2019 року (COVID-19) у випадках підозри інфікування людини (https://www.who.int/publications-detail/laboratory-testing-for-2019-novel-coronavirus-in-suspected-human-cases-20200117) [21].

Рішення в умовах високої смертності

• Лікарні повинні бути готові до збільшення кількості тіл померлих.

• Через можливу стійкість вірусу на поверхнях (включаючи тіла померлих) протягом декількох днів [28], контакту з тілом померлого без використання ЗІЗ слід уникати.

• За необхідності розтину слід обмежувати маніпуляції, що сприяють поширенню вірусу. Необхідно застосовувати відповідні ЗІЗ.

Заклади тривалого догляду

Керівники ЗТД та адміністратори охорони здоров’я повинні реалізувати такі базові варіанти забезпечення готовності до COVID-19 та розглянути додаткові варіанти профілактики та боротьби з інфекціями у ЗТД за наявності випадків підозри чи підтвердження COVID-19.

Базові варіанти запобігання та контролю інфекцій

Адміністративні заходи

• На всіх входах вказуйте ознаки, що перелічують симптоми, характерні для COVID-19 (лихоманка, кашель, задишка) [29], інформуючи відвідувачів з будь-яким із цих симптомів, а також закликаючи не входити до ЗТД.

• Необхідно бути переконаними, що весь персонал ЗТД і всі відвідувачі практикують відповідну гігієну рук з використанням мила та води чи застосування засобів на основі спирту.

• Необхідно здійснювати оцінку стану нових мешканців ЗТД і тих, які повертаються повторно, щодо наявності симптомів, характерних для COVID-19; впровадити методи індивідуального контролю для мешканців, які мають симптоми (див. нижче в розділі «Поведінка мешканців»).

• Варто бути впевненими, що персонал, який має симптоми, характерні для COVID-19, не відвідує роботу. Персонал, що має симптоми, має звернутися до лікаря за заздалегідь визначеним номером телефона або до контактного пункту у ЗТД, аби повідомити про свої симптоми.

• Мешканцям ЗТД рекомендують, за можливості, зменшити користування громадським транспортом для зменшення близьких контактів і мінімізувати відвідування групових заходів.

• Мешканцям ЗТД необхідно пояснити, що відміна подорожей до районів з випадками COVID-19 суттєво зменшить кількість людей, які потенційно мали інфекційні контакти.

• Варто обмежити доступ до ЗТД для відвідувачів.

• У кожному закладі необхідно призначити особу (наприклад, головного лікаря чи головну медсестру), яка буде відповідальною за готовність закладу до COVID-19 та вчасне реагування. Ця особа повинна:

    • бути ознайомлена з національними/регіональними настановами щодо готовності закладу та вимог інформування мешканців про симптомами, характерні для COVID-19;

    • пам’ятати про бажані мінімальні вимоги до перебування мешканців із симптомами COVID-19: одномісна кімната з окремою ванною кімнатою; персонал, належно навчений гігієні рук та використанню ЗІЗ; наявність відповідних засобів для ЗІЗ / гігієни рук та процедур дезінфекції та утилізації відходів;

    • нести відповідальність за те, щоб увесь персонал пройшов навчання з ПІК, включаючи гігієну рук;

    • забезпечити наявність у закладі достатньої кількості засобів для миття рук;

    • оновити плани безперервної роботи на випадок хвороби персоналу чи необхідності самоізолювання;

    • стежити за рекомендаціями місцевих та національних відділів громадського здоров’я, щоб розуміти активність COVID-19 у своєму регіоні.

• Необхідно призначити відповідальну особу (наприклад, медсестру) за навчання ПІК (включаючи гігієну рук та стандартні заходи безпеки) для всіх, хто працює у ЗТД, включаючи медичний персонал.

• За можливості, у ЗТД варто призначити спеціалізований персонал для догляду за мешканцями, в яких підозрюють чи підтверджено COVID-19 для зниження ймовірності поширення вірусу.

• Варто підтримувати контакти із зовнішніми групами охорони здоров'я та лікарями з боротьби з інфекціями (наприклад, місцеві органи влади та/або лікарні), які можуть надати додаткову консультацію щодо ПІК. ЗТД має звернутися по пораду щодо розрахунку потреби в ЗІЗ та інших необхідних товарах.

• Необхідно забезпечити навчання ПІК для всього персоналу. Всі співробітники ЗТД мають дотримуватися суворих правил гігієни рук, як зазначено в рекомендаціях ВООЗ щодо гігієни рук в амбулаторних та домашніх умовах, а також у ЗТД [30].

• Необхідно стежити, щоб усі особи, які перебувають в ЗТД, були обізнані із правилами гігієни рук та дихальних шляхів, включаючи етикет кашлю [29].

• За можливості, всі кабінети, палати, коридори, громадські зони мають бути забезпечені засобами для обробки рук на спиртовій основі [29]. За дефіциту цих засобів варто визначити пріоритетність їх наявності у місцях надання медичної допомоги.

• Необхідно переконатися, що для обробки рук доступні дозатори мила та паперові рушники [29]. За відсутності паперових рушників можна використовувати чисті тканинні рушники за умови їх заміни, коли вони стають вологими [31].

Лікування мешканців із симптомами COVID-19

• Якщо у мешканця ЗТД виявляють клінічні ознаки або симптоми COVID-19, що потребують госпіталізації, перш ніж організувати трансфер до лікарні, спочатку, за можливості, необхідно звернутися до лікаря. Якщо в екстреній госпіталізації немає потреби, спочатку варто звернутися до відповідних служб системи охорони здоров'я, а не відразу переводити пацієнта до лікарні загальної практики.

• Пацієнтів, які мають ознаки чи симптоми COVID-19, слід перевести до окремих палат з ванними кімнатами. Якщо кімнати з окремим туалетом немає, слід організувати пересувний туалет.

• Мешканці з респіраторними симптомами не повинні пересуватися в межах закладу; вони мають перебувати подалі від приміщення спільного перебування та не наближатися до інших осіб на відстань ближче 1 метра. З метою мінімізації можливості подальшої передачі вірусу всі пересування пацієнтів у межах ЗТД мають відбуватися за заздалегідь визначеним маршрутом. За можливості, при внутрішньому пересуванні мешканці мають носити маску.

• Необхідно переконатися, що весь персонал ЗТД обізнаний щодо мешканців, які мають симптоми, характерні для COVID-19, і тих, у кого хворобу підтверджено.

• За необхідності, варто розглянути можливість розміщення інформації про запобіжні заходи щодо ПІК на всіх дверях палат постраждалих мешканців, особливо в тих районах, де є підозри або підтверджені випадки COVID-19.

• За можливості, необхідно використовувати спеціальні медичні прилади (наприклад, спеціальні манжети для артеріального тиску чи термометри) або одноразове медичне обладнання.

• Медичні працівники, які контактують з мешканцями, що мають прояви респіраторних інфекцій, повинні носити ЗІЗ: захист очей (захисні окуляри або лицьовий щит), водонепроникний халат з довгими рукавами та рукавички [17]. Користуватися масками для обличчя (хірургічні маски) також рекомендується при лікуванні пацієнта з респіраторними симптомами.

• Медичні працівники повинні чітко дотримуватися рекомендацій щодо правильного застосування (носіння, одягання) та безпечного зняття ЗІЗ у правильній послідовності [17]. Активна допомога під час надягання та зняття є добрим варіантом для мінімізації ризику випадкового зараження.

• Відразу після зняття ЗІЗ слід вдатися до гігієни рук.

• За наявності респіраторів FFP2 чи FFP 3 їх слід носити під час ПГКП, тобто тих, що стимулюють кашель чи виділення мокротиння [32].

Очищення довкілля та утилізація відходів

• Рекомендується регулярне прибирання і подальша дезінфекція з використанням дезінфікуючих засобів, активних проти вірусів; прибирання в палатах пацієнтів особливо важливе для поверхонь, яких часто торкаються. За умов дефіциту госпітальних дезінфікуючих засобів після очищення нейтральним миючим засобом проводять дезактивацію 0,1% гіпохлоритом натрію (розведення 1 : 50, якщо застосовується побутовий відбілювач у початковій концентрації 5%), хоча дані щодо ефективності такого підходу до SARS-CoV-2 відсутні [24]. Поверхні, що можуть бути пошкодженими в результаті впливу гіпохлориту натрію, можна очищувати нейтральним миючим засобом з подальшою обробкою 70% етанолом.

• Відходи слід розглядати як інфекційні клінічні відходи категорії B (UN3291) [25] і обробляти відповідно до політики медичних закладів та місцевих правил.

Додаткові варіанти профілактики та контролю в ЗТД за підозри чи підтвердження випадків COVID-19

На додаток до наведених вище варіантів реагування адміністратори ЗТД та медичні працівники повинні розглянути можливість застосування таких дій з метою зменшення випадків COVID-19 і запобігання та контролю спалаху COVID-19 [22]:

а) адміністративні заходи:

• варто підтримувати зв'язок з місцевими органами системи охорони здоров’я в питаннях конкретних місцевих заходів;

• необхідно здійснити всі вищезазначені дії щодо готовності відповідно до базового сценарію;

• регулярно інформувати про те, що люди з респіраторними симптомами не повинні відвідувати ЗТД;

• регулярно перевіряти, чи всі особи, які знаходяться в ЗТД, знають про гігієну рук та системи органів дихання, включаючи етикет кашлю [29]. Не допускаються фізичні контакти між відвідувачами та мешканцями ЗТД;

• необхідно забезпечити готовність окремих кімнат/зон окремих приміщень та персоналу на випадок підозри/підтвердження випадків інфікування. За рекомендаціями національних/місцевих органів влади ЗТД можуть розглянути можливість виокремлення цілого блоку/корпусу для ведення пацієнтів із симптомами, характерними для COVID-19;

• варто розглянути можливість інформування всіх мешканців про підтвердження випадку інфікування, заплановані заходи реагування і регулярно оновлювати інформацію;

• варто запровадити щоденний моніторинг усіх мешканців ЗТД щодо виявлення симптомів, наприклад, вимірювання температури тіла;

• доступ до ЗТД необхідно обмежити, допускати лише нових мешканців, а також персонал для забезпечення життєдіяльності закладу;

• для того персоналу, який може виконувати роботу дистанційно, варто передбачити таку можливість;

• необхідно підсилити рекомендації для мешканців щодо зовнішніх поїздок. Мешканцям з легкими симптомами інфікування слід настійно радити залишатися всередині закладу, якщо це можливо; також вони повинні уникати участі в усіх громадських зібраннях;

• варто настійно рекомендувати мешканцям перенести або скасувати громадські заходи та відмовитися від зовнішнього пересування;

• переводити мешканців до інших закладів слід лише в разі необхідності, наприклад, якщо це зможе забезпечити належний рівень догляду [22];

б) ведення пацієнтів:

• слід ознайомитися з переліченими вище варіантами ведення випадків COVID-19 у лікарнях, оскільки деякі з цих заходів є застосовними й до деяких типів ЗТД.

Очищення довкілля та утилізація відходів:

• окрім вищезазначених рекомендацій, персонал, який займається очищенням довкілля та утилізацією відходів, має носити відповідні ЗІЗ: хірургічну маску (якщо бракує респіраторів), рукавички, окуляри та халат. Крім того, слід розглянути використання надміцних рукавиць і чобіт [15].

Раціональне використання ЗІЗ та гігієни рук при веденні пацієнтів із COVID-19

Станом на березень 2020 року країни, які постраждали від COVID-19, в усьому світі відчувають обмежений доступ до ЗІЗ та засобів гігієни рук [14]. В ЄС визначено головний пріоритет: забезпечити належне виробництво та постачання ЗІЗ для медичних працівників та пацієнтів, а Європейська Комісія розпочала спільний процес закупівель для зацікавлених держав-членів ЄС. Скоординоване постачання ЗІЗ має забезпечити розповсюдження таких матеріалів в системах охорони здоров’я з метою зменшення потенціалу поширення інфекції в ЗОЗ, а також забезпечення ними груп ризику і медичних працівників [15]. Транскордонні відвантаження поставок і гуманітарної допомоги до найбільш постраждалих районів слід продовжувати, щоб зменшити загальний інфекційний тиск у країнах ЄС/ЄЕП.

Цей документ висвітлює кращі практики використання ЗІЗ у лікарнях та ЗТД, що мають обмежений доступ до ЗІЗ. Основні пріоритети для раціонального використання, висвітлені в цьому документі, узгоджуються з детальними рекомендаціями ВООЗ від лютого 2020 року [15]. Взяття назофарингеального мазка також вважається ПГКП, оскільки може викликати кашель [16].

З метою максимального використання наявних ЗІЗ у разі недостатніх запасів необхідно виділити окремий персонал для виконання процедур у спеціально відведених місцях. Наприклад, процедури взяття мазків необхідно проводити у спеціально відведеній зоні одним працівником, який може використовувати один і той самий ЗІЗ протягом декількох годин. За недостатньої кількості запасів ЗІЗ слід розглянути можливість розміщувати пацієнтів із COVID-19 в окремих зонах лікарні або й в окремій спеціалізованій лікарні [22].

Пріоритети використання респіраторів (FFP2/3)

• Найвищий пріоритет стосується медичних працівників, особливо тих, хто здійснює ПГКП, включаючи інтубацію трахеї, санацію бронхів, бронхоскопію та відбір зразків мокротиння. ECDC наголошує, що взяття назофарингеального мазка для діагностики COVID-19 є ПГКП.

• Якщо респіратор не пошкоджений і не забруднений, не знімаючи, його можна використовувати протягом 4 годин, надаючи допомогу декільком пацієнтам [15].

• За відсутності респіраторів FFP2/3, медичні працівники повинні використовувати маски з найвищим доступним рівнем фільтра.

• За недостатнього запасу респіраторів персонал, який займається очищенням довкілля та утилізацією відходів, має носити хірургічну маску, а також рукавички, захисні окуляри і халат [15].

Пріоритети використання хірургічних масок

• Найвищий пріоритет стосується пацієнтів з підтвердженим інфікуванням COVID-19, після них — осіб з підозрою на COVID-19.

• Наступним пріоритетом є особи, які доглядають за пацієнтами з COVID-19, якщо немає респіраторів.

Пріоритети використання засобів на основі спирту для обробки рук

• Визначте сувору пріоритетну практику миття рук водою та милом і використання засобів для обробки рук.

• Якщо засоби на основі спирту для обробки рук у достатній кількості недоступні, найвищим пріоритетом є приміщення надання медичної допомоги, де перевагу віддають підтвердженим випадкам інфікування. Якщо кількість запасів достатня, засоби на основі спирту для обробки рук необхідно розмістити в усіх приміщеннях загального перебування.

Пріоритети використання інших засобів ЗІЗ та гігієни рук

• За недостатньої кількості халатів використовуйте фартухи.

• Якщо необхідна кількість окулярів та/або козирків, до яких можна застосовувати описані нижче прийоми знезараження, недоступна, за можливості, використовуйте інші вироби, що можна знезаражувати. Можна розглядати можливість знезаражування і повторного використання, керуючись рекомендаціями виробника.

• Рекомендується регулярне миття приміщень, поверхонь меблів, до яких часто торкаються, з подальшою дезінфекцією засобами, активними проти вірусів. У разі нестачі лікарняних дезінфікуючих засобів після очищення нейтральним миючим засобом дезактивацію можна проводити, використовуючи 0,1% гіпохлориту натрію (розведення 1 : 50, якщо застосовується побутовий відбілювач у початковій концентрації 5%), хоча дані про ефективність такого підходу щодо COVID-19 відсутні [24]. Поверхні, які можна пошкодити, застосувавши гіпохлорит натрію, очищують нейтральним миючим засобом, а після цього — 70% етанолом.

• За недостатньої кількості паперових рушників у ЗТД використовують чисті тканинні рушники за умови регулярної їх заміни і прання із застосуванням побутового прального порошку [31].

Література

1. European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC). Infection prevention and control for the care of patients with 2019-nCoV in healthcare settings 2020 [updated February 2020; cited 2020 11 March]. Available from: https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/documents/nove-coronavirus-infection-prevention-control-patients-healthcare-settings.pdf.

2. Ministero della Salute. Covid-19 - Situazione nel mondo [updated 10 March 2020; cited 2020 11 March]. Available from: http://www.salute.gov.it/portale/nuovocoronavirus/dettaglioContenutiNuovoCoronavirus.jsp?lingua=italiano&id=5338&area=nuovoCoronavirus&menu=vuoto.

3. European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC). Rapid risk assessment: Outbreak of novel coronavirus disease 2019 (COVID-19): increased transmission globally — sixth update 2020 [cited 2020]. Available from: Url to be updated 12/03/2020.

4. World Health Organisation (WHO). Report of the WHO-China Joint Mission on Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) 2020 [cited 2020 11 March]. Available from: https://www.who.int/docs/default-source/coronaviruse/who-china-joint-mission-on-covid-19-final-report.pdf.

5. Holshue ML, DeBolt C, Lindquist S, Lofy KH, Wiesman J, Bruce H, et al. First case of 2019 novel coronavirus in the United States. New England Journal of Medicine. 2020.

6. Rothe C, Schunk M, Sothmann P, Bretzel G, Froeschl G, Wallrauch C, et al. Transmission of 2019-nCoV infection from an asymptomatic contact in Germany. New England Journal of Medicine. 2020.

7. European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC). COVID-19 2020 [cited 2020 8 March]. Available from: https://www.ecdc.europa.eu/en/novel-coronavirus-china.

8. World Health Organisation (WHO). Coronavirus disease (COVID-19) outbreak 2020. Available from: https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019.

9. World Health Organisation (WHO). Infection prevention and control during health care when novel coronavirus (nCoV) infection is suspected. Interim Guidance Geneva2020 [cited 2020 8 March]. WHO/2019-nCoV/IPC/v2020.1:[Available from: https://www.who.int/publications-detail/infection-prevention-and-control-during-health-care-when-novel-coronavirus-(ncov)-infection-is-suspected.

10. Tran K, Cimon K, Severn M, Pessoa-Silva CL, Conly J. Aerosol generating procedures and risk of transmission of acute respiratory infections to healthcare workers: a systematic review. PLoS One. 2012;7(4):e35797-e.

11. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Interim Infection Prevention and Control Recommendations for Patients with Confirmed Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) or Persons Under Investigation for COVID-19 in Healthcare Settings 2020 [updated 21 February 2020; cited 2020 8 March]. Available from: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/infection-control/control-recommendations.html?CDC_AA_refVal=https%3A%2F%2Fwww.cdc.gov%2Fcoronavirus%2F2019-ncov%2Fhcp%2Finfection-control.html.

12. Public Health England (PHE). COVID-19: infection prevention and control guidance 2020 [updated 6 March 2020; cited 2020 8 March]. Available from: https://www.gov.uk/government/publications/wuhan-novel-coronavirus-infection-prevention-and-control/wuhan-novel-coronavirus-wn-cov-infection-prevention-and-control-guidance.

13. European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC). Case definition and European surveillance for COVID-19, as of 2 March 2020 2020 [updated 2 March 2020; cited 2020 8 March]. Available from: https://www.ecdc.europa.eu/en/case-definition-and-european-surveillance-human-infection-novel-coronavirus-2019-ncov.

14. World Health Organisation (WHO). Shortage of personal protective equipment endangering health workers worldwide 2020 [updated 3 March 2020; cited 2020 11 March]. Available from: https://www.who.int/news-room/detail/03-03-2020-shortage-of-personal-protective-equipment-endangering-health-workers-worldwide.

15. World Health Organisation (WHO). Rational use of personal protective equipment for coronavirus disease 2019 (COVID-19) 2020 [updated 27 February 2020; cited 2020 8 March]. Available from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/331215/WHO-2019-nCov-IPCPPE_use-2020.1-eng.pdf.

16. World Health Organisation (WHO). Infection prevention and control of epidemic-and pandemic prone acute respiratory infections in health care. WHO guidelines 2014 [17 January 2020]. Available from: https://www.who.int/csr/bioriskreduction/infection_control/publication/en/.

17. European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC). Guidance for wearing and removing personal protective equipment in healthcare settings for the care of patients with suspected or confirmed COVID-19 2020 [cited 2020 8 March]. Available from: https://www.ecdc.europa.eu/en/publications-data/guidance-wearing-and-removing-personal-protective-equipment-healthcare-settings.

18. Toner E, Waldhorn R. What US Hospitals Should Do Now to Prepare for a COVID-19 Pandemic: Clinicians' Biosecurity News; 2020 [cited 2020 10 March]. Available from: http://www.centerforhealthsecurity.org/cbn/2020/cbnreport-02272020.html.

19. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Interim Guidance for Healthcare Facilities: Preparing for Community Transmission of COVID-19 in the United States [cited 2020 11 March]. Available from: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/healthcare-facilities/guidance-hcf.html.

20. European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC). Checklist for hospitals preparing for the reception and care of coronavirus 2019 (COVID-19) patients 2020 [cited 2020 11 March]. Available from: https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/documents/covid-19-checklist-hospitals-preparing-reception-care-coronavirus-patients.pdf.

21. World Health Organisation (WHO). Laboratory testing for coronavirus disease 2019 (COVID-19) in suspected human cases 2020 [updated 2 March 2020; cited 2020 8 March]. Available from: https://www.who.int/publications-detail/laboratory-testing-for-2019-novel-coronavirus-in-suspected-human-cases-20200117.

22. European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC). Personal protective equipment (PPE) needs in healthcare settings for the care of patients with suspected or confirmed novel coronavirus (2019-nCoV) 2020 [cited 2020 11 March]. Available from: https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/documents/novel-coronavirus-personal-protective-equipment-needs-healthcare-settings.pdf.

23. European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC). Novel coronavirus (SARS-CoV-2) - Discharge criteria for confirmed COVID-19 cases — When is it safe to discharge COVID-19 cases from the hospital or end home isolation? [cited 2020 11 March]. Available from: https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/documents/COVID-19-Discharge-criteria.pdf.

24. European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC). Interim guidance for environmental cleaning in non-healthcare facilities exposed to SARS-CoV-2 2020 [cited 2020 March]. Available from: https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/documents/coronavirus-SARS-CoV-2-guidance-environmental-cleaning-non-healthcare-facilities.pdf

25. World Health Organisation (WHO). Guidance on regulations for the Transport of Infectious Substances 2013–2014 2012. Available from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/78075/WHO_HSE_GCR_2012.12_eng.pdf?sequence=1.

26. World Health Organisation (WHO). Standard precautions in health care [updated October 2007; cited 2020 8 March]. Available from: http://www.who.int/csr/resources/publications/EPR_AM2_E7.pdf.

27. CEN WORKSHOP AGREEMENT. CWA 15793 - Laboratory biorisk management 2011 [cited 2020 8 March]. Available from: https://www.uab.cat/doc/CWA15793_2011.

28. World Health Organisation (WHO). Interim Guidance for Collection and Submission of Postmortem Specimens from Deceased Persons Under Investigation (PUI) for COVID-19, February 2020 2020 [updated 19 February 2020; cited 2020 11 March]. Available from: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/guidance-postmortem-specimens.html.

29. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Strategies to Prevent the Spread of COVID-19 in Long-Term Care Facilities (LTCF) 2020 [updated 1 Mach 2020; cited 2020 8 March ]. Available from: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/healthcare-facilities/prevent-spread-in-long-term-care-facilities.html.

30. World Health Organisation (WHO). Hand Hygiene in Outpatient and Home-based Care and Long-term Care Facilities 2012 [cited 2020 8 March]. Available from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/78060/9789241503372_eng.pdf?sequence=1.

31. World Health Organisation (WHO). Home care for patients with suspected novel coronavirus (nCoV) infection presenting with mild symptoms and management of contacts 2020 [updated 4 February 2020; cited 2020 8 March]. Available from: https://www.who.int/publications-detail/home-care-for-patients-with-suspected-novel-coronavirus-(ncov)-infection-presenting-with-mild-symptoms-and-management-of-contacts.

32. Smith PW, Bennett G, Bradley S, Drinka P, Lautenbach E, Marx J, et al. SHEA/APIC guideline: infection prevention and control in the long-term care facility. Infection Control & Hospital Epidemiology. 2008;29(9):785-814.

Переклад А. Б. Фущич