Науково-практичне видання для лікарів "Жіночий лікар"
Тільки якісна інформація для успішного лікаря

Державна програма «Репродуктивне здоров’я нації»: результати виконання і перспективи


21 грудня 2016 р.

19 жовтня 2016 р. у Комітеті з питань охорони здоров’я Верховної Ради України пройшли слухання на тему: «Про виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року та заходи, що вживаються МОЗ України з метою забезпечення охорони репродуктивного здоров’я населення». Це тематичне засідання було ініційовано Благодійним Фондом «Здоров’я жінки і планування сім’ї», що впроваджує проект USAID «Репродуктивне здоров’я в Україні». У слуханнях взяли участь народні депутати, представники Міністерства охорони здоров’я, Національної академії медичних наук, вищих медичних навчальних закладів, регіональних департаментів і управлінь охорони здоров’я та перинатальних центрів, а також провідні медичні фахівці, науковці, експерти та представники міжнародних і громадських організацій.

Під час слухань зазначалося, що низький рівень народжуваності та високий рівень загальної смертності населення підносять проблему репродуктивного здоров’я і тривалості життя до рангу загально національних. Охорону репродуктивного здоров’я визначено ВООЗ на глобальному рівні як пріоритетну галузь у відповідності до Резолюції Всесвітньої Асамблеї ООН з охорони здоров’я від 1995 р. Забезпечення репродуктивних прав людини закріплено також нормативними актами Європейського Союзу: Міжнародною конвенцією про громадянські і політичні права, Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та Європейською конвенцією про права людини.

Нині основними проблемними питаннями репродуктивного здоров’я в Україні, зокрема, є: висока материнська та малюкова смертність, високий рівень абортів, невиношування вагітності, ускладнення вагітності та пологів, значна поширеність жіночого та чоловічого безпліддя й інфекцій, що передаються статевим шляхом, включаючи ВІЛ/СНІД, онкологічна захворюваність.

З метою покращання стану репродуктивного здоров’я населення України та на виконання Європейської регіональної стратегії ВООЗ із сексуального та репродуктивного здоров’я в Україні була затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1849 Державна цільова програма «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 р. Звіт Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України про виконання цієї програми було заслухано під час заходу. Йшлося і про вплив стану репродуктивного здоров’я населення на демографічну ситуацію в Україні та про тенденції до погіршення ситуації в контексті збройного конфлікту на Сході країни, вивчено досвід реалізації цієї програми на місцевому рівні у Львівській, Дніпро петровській та Полтавській областях.

Представники Благодійного фонду «Здоров’я жінки і планування сім’ї» презентували учасникам слухань аналіз результатів виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року, здійснений в рамках реалізації проектів міжнародної технічної допомоги. А також поінформували про основні напрями Європейської стратегії у сфері репродуктивного здоров’я та шляхи її впровадження в Україні.

Під час слухань обговорювали розроблений у МОЗ проект Концепції нової Державної програми «Репродуктивне та статеве здоров’я нації на 2017−2021 рр.», метою якої є комплексне вирішення більшості нагальних проблем у сфері охорони репродуктивного здоров’я населення та планування сім’ї відповідно до заходів, передбачених Європейським планом дій ВООЗ з посилення охорони сексуального, репродуктивного здоров’я та прав людини.

Ольга Богомолець,
Голова Комітету Верховної Ради України
з питань охорони здоров’я, народний депутат України

"Без здорових нащадків країна не має майбутнього. Тому продовження Державної програми «Репродуктивне та статеве здоров’я нації» на 2017−2021 рр. є конче необхідним, особливо у нинішніх українських реаліях. Державна програма має бути комплексною і не лише базуватися на суто медичних аспектах, а й враховувати питання культури здоров’я, дитячої захворюваності, поширеності венеричних та інфекційних хвороб, психологічні проблеми в нестабільній родині, економічні аспекти тощо.

Галина Майструк,
Голова Правління благодійного фонду
«Здоров’я жінки і планування сім’ї»

"Безсумнівно, Державна програма «Репродуктивне та статеве здоров’я нації на 2017−2021 рр.» має бути затверджена, бо в умовах складної демографічної ситуації і реформування системи охорони здоров’я має існувати подальша стратегія. Сьогодні надзвичайно турбує відсутність зв’язку первинної ланки надання медичної допомоги з наступними рівнями в питаннях збереження репродуктивного здоров’я.

Особливу увагу маємо звертати на права людини. Якщо людина не має права на забезпечення гідним обстеженням, інформацією, доступністю медичних послуг, вона не буде нормально відтворюватися й мати гідний рівень життя.

Співпраця з Комітетом з питань охорони здоров’я Верховної Ради України має тривати й надалі. Адже в Україні не лише має здійснюватися адаптація чужих постанов, а й повинні ухвалюватися свої закони щодо репродуктивного здоров’я. Тож тут ми чекаємо на законодавчі ініціативи комітету.

Питання національної стратегії Програми репродуктивного здоров’я нації мають бути інтегровані до усіх державних програм країни, має бути забезпечений міжсекторальний підхід.

Ніна Гойда,
Проректор з лікувальної роботи Національної медичної академії
післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика

"У державній програмі, виконання якої ми обговорюємо, із 13 чітко прописаних пріоритетів три стосуються медичної освіти: підвищення рівня професійної підготовки фахівців медичної допомоги у сфері репродуктивного здоров’я, включення до навчальних програм перед- та після дипломної підготовки питань репродуктивного здоров’я і планування сім’ї, підготовка сімейних лікарів з питань репродуктивного здоров’я.

У вітчизняних нормативних документах постійно фігурують два терміни: доступність і якість медичної допомоги, забезпечити які можуть лише освічені, професійні фахівці. Це стосується й репродуктивного здоров’я. Підготовка медичних працівників з питань репродуктивного здоров’я проходить певні етапи: переддипломна, післядипломна освіта, безперервний професійний розвиток. Саме на етапі післядипломної освіти формується лікар-фахівець.

Усе, чого ми змогли досягти завдяки програмі, що функціонувала до 2015 р., — це добре, але невирішених проблем залишати не можна. Їх розв’язання має базуватися на системному комплексному підході, а це під силу лише наступній державній програмі.

Елла Лібанова,
Директор Інституту демографії та
соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України

"В умовах зниження популяції в Європі, й Україні, зокрема надзвичайно важливою є фізична можливість народження здорової дитини, зростає цінність кожного малюка для формування людського та трудового потенціалу країни.

Нині у репродуктивний вік вступають жінки 90-х років народження, коли стрімко скорочувалася чисельність народжуваності. Тому найближчі 15 років не можна розраховувати на те, що потенційна
чисельність матерів буде зростати, тобто немає підстав розраховувати, що збільшиться коефіцієнт народжуваності. Тож ситуація видається складною. До цього додаються стрімкі й невідворотні процеси «старіння» материнства. В європейських країнах підвищується середній вік матері при народженні дитини. В Україні середній вік жінки при народженні першої дитини становить 27,6 років — це поки що один з найнижчих показників у Європі.

Ірина Микичак,
Начальник управління медичної допомоги населенню
департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації

"МОЗ має відігравати функцію реалізації державної політики, напрацювання й лобіювання державних програм, їх координації. Децентралізація — це добре, та у сфері охорони здоров’я децентралізується система, проте не децентралізується управління. І на об’єднаних територіальних громадах дуже складно переконати владу передати медичну субвенцію на соціальну складову. А коли є дефіцит по заробітній платі, говорити про «високе» надзвичайно складно...

Щодо власне виконання Державної програми з репродуктивного здоров’я, то за ці роки нам вдалося зробити багато як на державному, так і на обласному рівнях. І фінанси, вкладені в цю Програму, дали відчутний результат. У Львівській області на її фінансування було витрачено 86 млн грн. — це кошти обласного, державного, місцевого бюджетів, спонсорів і меценатів.

Львівщина мала один з перших в Україні перинатальних центрів, створений за прикладом європейських країн та США. Він почав працювати в 1990-х роках. Коли стартувала програма проекту «Нове життя», перинатальний центр закрили, що не змінилося й досі. Міські стаціонари, що виконують функцію обласних, перевантажені, відділення екстрагенітальної патології вагітних — у критичній ситуації. У зв’язку із закриттям перинатального центру маємо дуже високе соціальне напруження серед населення. 2016 року фінансування на його реконструкцію не виділялося взагалі. Тому велике прохання до народних депутатів: підтримати і окремим рядком у Державному бюджеті України на 2017 рік передбачити видатки на завершення реконструкції нашого перинатального центру та всіх інших, що залишилися незавершеними.

В контексті реалізації напрацювань нової державної програми необхідно привернути увагу міжнародних організацій до співпраці в галузі материнства й дитинства. Той досвід, що ми отримали, співпрацюючи з міжнародними програмами, неоціненний, особливо щодо співробітництва в напрацюванні клінічних протоколів із запровадженням засад доказової медицини.

Людмила Іванова,
Головний спеціаліст з акушерства і гінекології Головного
управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації

"На Полтавщині у рамках реалізації обласної програми та концепції розвитку перинатальної допомоги був відкритий обласний перинатальний центр, що концентрує й несе весь тягар передчасних пологів, екстрагенітальної патології, хірургічної та онкопатології. В області було закрито п’ять малопотужних акушерських стаціонарів. На базі перинатального центру створено сучасний навчально-практичний центр, що забезпечує підготовку фахівців не лише обласного центру, а й районів.

В останні три роки область належить до регіонів з низьким рівнем материнської смертності. За 9 місяців цього року випадків материнської смертності не було. Також Полтавщина є лідером за низькими показниками малюкової, перинатальної та дитячої смертності.

В області створені свої регіональні клінічні протоколи, зокрема з профілактики та скринінгу раку шийки матки і молочної залози, де чітко розмежовано обов’язки сімейного лікаря і фахівців вторинної ланки надання медичної допомоги.

Ольга Грищенко,
Керівник кафедри перинатології, акушерства і гінекології
Харківської медичної академії післядипломної освіти

Важливо не втратити надбання державних програм зі збереження репродуктивного здоров’я, тому нова державна програма вкрай необхідна. Адже без державної підтримки жодні спонсорські пожертви подолати ці проблеми не допоможуть. Тому ми всі маємо об’єднати зусилля та досвід.

Надзвичайно важливим є освітній компонент медичних працівників. У Харківській області створена й ефективно працює ціла мережа тренерів, які мають навички, знання і діють за відповідною програмою. Нині нам вдалося сформувати нову генерацію лікарів — висококласних спеціалістів з питань планування сім’ї.

На базі Харківського центру планування сім’ї сформовано реєстр, до якого входять майже 9000 жінок з екстрагенітальною патологією. Відпрацьована система наступництва між усіма рівнями надання медичної допомоги жіночому населенню.

Наталія Боднарук,
Начальник управління медичної допомоги матерям
і дітям медичного департаменту МОЗ України

Проект концепції загальнодержавної програми «Репродуктивне та статеве здоров’я нації на 2017−2021 роки» розроблений за підтримки Проекту USAID «Репродуктивне здоров’я в Україні» та БФ «Здоров’я жінки та планування сім’ї». Основою Проекту концепції є результати оцінки попередньої державної програми, План сталого розвитку ООН на 2016−2030 роки, Європейський план ВООЗ на 2017−2021 роки з посилення охорони сексуального та репродуктивного здоров’я.

Концепція розроблена у відповідь на головні проблеми у сфері репродуктивного здоров’я: посилення депопуляційних процесів, неповну реалізацію репродуктивних прав населення, відсутність політики виховання дітей, підлітків та молоді щодо статевого та репродуктивного здоров’я, високий рівень материнської та малюкової смертності, ускладнення під час вагітності та пологів, високий рівень поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом, зростання рівня онкозахворювань органів репродуктивної системи, чоловіче та жіноче безпліддя, обмежений доступ до сучасних методів планування сім’ї.

Виконання програми дасть можливість досягти таких показників: знизити рівень материнської, перинатальної та малюкової смертності на 10%, зменшити частоту штучного переривання вагітності, знизити рівень підліткової вагітності на 15% та частоти переривання вагітності серед дівчат-підлітків, підвищити рівень використання контрацепції, охопити скринінговим обстеженням, ранньою діагностикою раку шийки матки і молочної залози до 60% жіночого населення.

Для успішного прийняття даного Проекту концепції необхідно зняти мораторій на розробку державних програм (Постанова № 65 Кабінету Міністрів) і з відповідними економічно-фінансовими розрахунками погодити документ у Міністерстві фінансів.


Учасники комітетських слухань погодилися з тим, що сьогодні потрібна ефективна державна політика, спрямована на охорону репродуктивного здоров’я населення, здатна мінімізувати всі ризики, які існують у цій сфері. Також було підкреслено важливість подальшого розвитку дієвої міжгалузевої взаємодії з питань збереження репродуктивного здоров’я та планування сім’ї, а також відповідного співробітництва з вітчизняними і міжнародними благодійними та громадськими організаціями.

За результатами розгляду винесеного на порядок денний питання членами Комітету прийнято за основу проект Рекомендацій слухань про першочергові завдання із забезпечення в Україні охорони репродуктивного здоров’я.

Підготувала Н. В. Мілевська

 
Підписатися на новини і статті

Цитати «Жіночого лікаря»
Тонке акушерське чуття - результат сплаву знань, досвіду і професійної самопожертви
-В.В. Камінський
У клініці екстрагенітальної патології вагітних медицина може ставати справжнім лікарським мистецтвом
-В.І. Медведь
Позитивних результатів у профілактиці раку молочної залози можна досягти лише об’єднанням зусиль усіх зацікавлених сторін — держави, лікарів і громадян
-І.І. Смоланка
Какому из перечисленных источников Вы доверяете больше всего относительно информации о фармацевтических препаратах?