Науково-практичне видання для лікарів "Жіночий лікар"
Тільки якісна інформація для успішного лікаря

Павло Ковтонюк: «Наша першочергова задача – навчитися платити лікувальним закладам за послуги, а не сплачувати вартість їхніх витрат»


Сьогодні 26.10.2016 р. на прес-конференції в МОЗ заступник в.о. міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк розповів про страхову модель медицини, яку вже почали впроваджувати в Україні.

Зокрема пан Павло зазначив, що за статистикою ВООЗ, в Україні щороку 640 тис. сімей (домогосподарств) несуть катастрофічні фінансові витрати, пов’язані з оплатою лікування.

Державне/національне медичне страхування запроваджено в багатьох розвинених країнах світу. Усі моделі страхування у світі побудовані на трьох китах: 1) обов’язковий збір коштів; 2) акумулювання коштів; 3) оплата медичних послуг.

Пан Павло розтлумачив бачення МОЗ щодо запровадження цих компонентів в Україні.

1. ВНЕСКИ.

В МОЗ переконані, що нині для України найбільш вдалим варіантом є використання на охорону здоров’я вже існуючих загальних податків без додаткового податкового навантаження, тим паче що цей механізм працює вже й зараз.
«Ми вважаємо, що обкладати бізнес в країні додатковим податком не добра ідея, бо по-перше, бізнес вже й так переобтяжений податками, по-друге, в країні існує великий тіньовий сектор, а тіньові доходи обкладати податком просто не можливо», − зазначив П. Ковтонюк

2. АКУМУЛЮВАННЯ КОШТІВ

Нині внески від податків громадян надходять до державного бюджету. Багато країн для акумулювання внесків на охорону здоров’я в моделі державного/національного медичного страхування використовують саме державний бюджет. Саме цей варіант на переконання МОЗ є найбільш прийнятним для України в нинішніх реаліях, бо, по-перше, це працює й зараз і не вимагає додаткових витрат, по-друге, це − справедливо і, по-третє, покриває 100% населення.

Існують й інші варіанти акумулювання коштів. Проте в МОЗ переконані, що, наприклад, модель із приватними страховими компаніями, для України не прийнятна через відсутність потужного ринку страхування й високі очікування прибутків приватних страхових компаній, яким вигідно працювати зі здоровим і багатим населенням, а не з хворим і бідним. Є ризики й у питанні створення окремого страхового фонду, і головний з них − це трансформація із суто технічної проблеми у суто політичну, коли постане питання, а хто ж очолить цей «окремий мішок» із грішми, сума якого на сьогоднішній день обчислюється 46 млн. грн.?

3. ОПЛАТА МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

Отже, нині в Україні є збір внесків на медицину (через податки) і акумулювання цих коштів в державному бюджеті. Проте, ці кошти не витрачаються на покриття витрат лікування конкретної людини. Тож таку модель страховою назвати не можна.

Тому необхідно створити оператора бюджетних коштів – з назвою Національна Служба Здоров’я, переконані у МОЗ. Вона не матиме власних грошей. Національна Служба Здоров’я буде акумулювати бюджетні кошти і використовувати їх як страховик через укладання договорів з медичними закладами, а також сплачувати їм за конкретні медичні послуги.

«Наша першочергова задача – навчитися платити лікувальним закладам за послуги, а не сплачувати вартість їхніх витрат».

Подібна модель є найбільш поширеною моделлю національного медичного страхування через механізм загального оподаткування. Вона використовується у Великій Британії, Скандинавських країнах, Іспанії, Канаді, Бразилії і багатьох інших.

До Кабінету Міністрів вже подано перші документи для погодження. А з 2017 року розпочнеться розгортання цієї моделі на рівні первинної ланки медичної допомоги.

ПЕРВИННА ЛАНКА МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Першим важливим елементом первинної ланки медичної допомоги в моделі державного/національного медичного страхування – є вибір лікаря без територіальної прив’язанності. Лікар же може працювати в поліклініці, в центрі первинної медико-санітарної допомоги, в амбулаторії, або мати приватну практику. Звичайно, лікар працює не один, з ним працює – медсестра. Лікар первинної ланки – це сімейний лікар, терапевт, педіатр.

«Ми відкриємо можливості для лікарів обирати варіанти місця праці і максимально спростимо процедуру отримання приватної медичної практики», − сказав Павло Ковтонюк.

При виборі лікаря пацієнт підписує з ним угоду. Факт цих угод оплачуватиме Національна Служба Здоров’я. Угода описує обсяг допомоги на первинній ланці. Лікар первинної ланки має три напрями діяльності: рання діагностика і скринінг груп ризику, лікування (лікар первинної ланки лікує все, що не потребує вузької спеціалізації), спрямування пацієнтів до вузьких спеціалістів.

ОПЛАТА ЛІКАРЮ

Оплата лікарю здійснюватиметься за чітко-визначеним тарифом. Тариф виставляється на сукупну кількість послуг на одну людину на рік. До цього тарифу також застосовуються коефіцієнти. З наступного року планується використання вікових коефіцієнтів. Наприклад, тариф на дитину і людину старшого віку буде більшим. Тариф на людину середнього віку, яка не часто відвідує сімейного лікаря і вимагає не так багато часу, буде меншим. Лікар отримуватиме кошти в залежності від кількості пацієнтів по базовому тарифу з урахуванням коефіцієнтів.

«За нашими розрахунками середній тариф складатиме 210 грн. на людину на рік. При цьому ми встановлюємо верхню межу кількості пацієнтів на одного лікаря первинної ланки – 2000 пацієнтів», − зазначив заступник в.о. міністра.

Важливим компонентів і обов’язковою умовою запровадження цієї системи буде система ІТ. Без якої запровадження нововведень просто неможливе.

Контроль якості на первинній ланці здійснюватиме два суб’єкта: по-перше, пацієнт, який може змінити лікаря, якщо він ним не задоволений; по-друге, Національна Служба Здоров’я, яка контролює дотримання медичних протоколів.

Підсумовуючи Павло Ковтонюк підкреслив: «Ми хочемо, щоб у 2017 році у кожного громадянина країни з'явився свій лікар – це основа системи охорони здоров’я. Ми будуємо цю систему на двох елементах: вільний вибір для пацієнта і фінансова мотивація лікаря».

 
Підписатися на новини і статті

Цитати «Жіночого лікаря»
Тонке акушерське чуття - результат сплаву знань, досвіду і професійної самопожертви
-В.В. Камінський
У клініці екстрагенітальної патології вагітних медицина може ставати справжнім лікарським мистецтвом
-В.І. Медведь
Позитивних результатів у профілактиці раку молочної залози можна досягти лише об’єднанням зусиль усіх зацікавлених сторін — держави, лікарів і громадян
-І.І. Смоланка
Какому из перечисленных источников Вы доверяете больше всего относительно информации о фармацевтических препаратах?