Науково-практичне видання для лікарів "Жіночий лікар"
Тільки якісна інформація для успішного лікаря

Асоціація приватних медичних закладів України: мета створення та очікування щодо її діяльності


25 жовтня в інформаційному агенстві «УНІАН» під час прес-конференції засновники «Асоціації приватних медичних закладів України» розповіли про мету створення, задачі об’єднання й очікування щодо його діяльності.

Дмитро Левченко − голова Асоціації, виконавчий директор медичного центру Святої Параскеви (Київ, Львів): «Медицина в Україні потерпає, як від реформ, так і від їх відсутності. Приватні медичні заклади мають стати рушійною силою, яка призведе до кращих змін і впровадження світових стандартів медичної допомоги. Нині в наших приватних закладах створені і діють найкращі менеджерські практики управління фінансами, ресурсами. Приватні медичні заклади володіють кращими медичними технологіями та є центрами сучасних знань. Ми несемо відповідальність перед пацієнтами, які щодня звертаються до наших медичних закладів по допомогу. Наша мета − покращення якості й доступності медичної допомоги для пацієнтів, боротьба з подвійними стандартами й корупцією в медицині. Асоціація приватних медичних закладів докладатиме всіх зусиль для роботи з державними органами влади, зокрема законотворчими, щоб покращити клімат для приватних медичних закладів, створити рівні умови з державними закладами, й надати можливість поділитися нашими знаннями».

В’ячеслав Полясний − головний лікар медичної мережі «Добробут» (Київ): «Близько 10% медичної допомоги надається приватними закладами охорони здоров’я, а це 4 млн. пацієнтів. Тож нам довіряє своє здоров’я вагома частина населення. Починаючи з 2017 року, в Україні очікується багато змін у системі охорони здоров’я – це прогресивні зміни, які фактично мають вирівняти права й можливості всіх учасників ринку медичних послуг. На жаль, наш досвід і практика не є цікавими для центральних та місцевих органів влади. Проте за 20 років ми здобули багато напрацювань, зокрема, у менеджменті і сервісі – в тому, чого нині не має державна система охорони здоров’я, і з чим вона стикатиметься після реформування й переходу до ринкових відносин. У нинішніх законопроектах, у запланованих змінах практично не фігурує приватна система охорони здоров’я за деяким виключенням (сімейні лікарі). Це не може не турбувати, бо багато людей, які обслуговуються в наших закладах, потребують захисту своїх інтересів. Тому ми вважаємо, що, об’єднавшись в Асоціацію, ми зможемо більш активно і впевнено відстоювати наші інтереси на рівні Міністерства, Верховної Ради, державних адміністрацій тощо».

Тигран Арутюнян − директор Дому медицини «Odrex» (Одеса): «Нині ми вбачаємо низку проблем у кроках МОЗ. Це проблема, розв’язання якої ми ставимо собі за мету, й бажаємо контактувати з МОЗ для врегулювання цієї ситуації. Приватна медицина повинна мати відповідне ставлення з боку держави, адже стратегічним інтересом держави має бути забезпечення здоров’я свого населення. В певному сенсі приватна медицина могла би бути прикладом для сучасної державної медицини, наприклад, в питаннях якості медичних послуг, сервісу, розвитку новаторських ідей тощо. Задачею Асоціації є формування лояльного ставлення МОЗ до приватного сектору системи охорони здоров’я. Сподіваюся, що через кілька років частка приватної медицини на ринку збільшиться до 12−16%. Стратегічно держава має бути зацікавлена у підтримці приватної медицини, стимулювати її, співпрацювати з нею».

Валерій Зукін − директор клініки репродуктивної медицини «Надія» (Київ): «МОЗ не помічає, що вже існує сфера, в якій гроші давно «йдуть» за пацієнтом, яка має свої розцінки, і яка працює. І якщо говорити про склад фінансування охорони здоров’я цифрами, то за 2015 рік приблизно 56 млрд. грн. дала держава (це сукупний бюджет − комунальний і відомчий), близько 15 млрд. грн. – приватні заклади охорони здоров’я, і приблизно 30 млрд. грн. – це гроші, які відіграють роль «вдячності» лікарям. Ми маємо проблему неефективного розподілу і витрачання 56 млрд. державних коштів. 15 млрд. від приватного сектору витрачаються на сплату податків і модернізацію. А 30 млрд. грн. «йдуть» просто у кишені лікарів без оподаткування і витрат на медицину. З іншого боку, всі останні реформи в системі охорони здоров’я мені нагадують створення медичних пунктів в індійській резервації: лікар прийшов до пацієнта і все, так? А де ж інвестиції? Наше покоління бачить сучасні лікарні лише в серіалах. Інвестиції будуть лише тоді, коли МОЗ встановить прозорі правила гри, коли можна буде сміливо інвестувати в медицину й держава буде займатися сферою охорони здоров’я. В усіх новостворених програмах я жодного слова не бачив про інвестиції в систему охорони здоров’я! Ми кажемо, що займаємо 10−15% ринку, але є сфери, де держава має переваги: стоматологія, лабораторні послуги, надання послуг візуальної діагностики (наприклад, МРТ), більше половини цих послуг надається за рахунок державних закладів. Наша задача: привернути увагу суспільства до розвитку медицини у нашій країні».

Дмитро Луфер − операційний директор медичної компанії «Into-Sana» (Одеса, Київ): «Одна із задач Асоціації полягає, зокрема, у розробці плану змін щодо процедур і законодавства у сфері охорони здоров’я. Є певні аспекти, на які слід звернути увагу. Наприклад, нещодавно переглянута процедура ліцензування, тим не менше, здебільшого нам не вдалося реалізувати бажане. Окрему увагу слід приділити відокремленню ліцензування закладів і лікарів, зробити певний крок у наближенні до лікарського ліцензування. Адже ми досі живемо у світі, де медичний заклад дорівнює носію медичних послуг і носію медичної професії, а лікар – найманий працівник, який має досить низьку відповідальність. Нині є багато обмежень щодо можливостей лікарів і їхніх прав. У такій системі лікар має вигляд найнятого персоналу, адже заклад має ліцензію, може працювати, змінювати лікарів. Слід звернути увагу й на норми будівництва та облаштування сучасних будівель системи охорони здоров’я. Держава мало будує, рідко має бажання до оптимізації й не займається зміною цих норм. Окреме питання − використання інформаційних технологій у медицині. Напевно, треба об’єднуватися! Ми маємо можливості і бажання позитивних змін».

Денис Татаркін − директор ПП «Клініка Медіком» (Київ): «Нині медицина в Україні є швидше платною, аніж безкоштовною. Хто ефективніше використовує ці гроші – приватна медицина, де враховується кожна копійка, чи державна? Ми об’єднуємося, щоб поширити свій досвід ефективного використання грошей у приватному та державному секторі, хочемо взяти участь у процесі стандартизації медичних послуг на рівні МОЗ та місцевих громад. Ми знаємо, як розробляти прайс-листи, здійснювати економічні розрахунки, яким має бути склад послуг, щоб надавати максимальну користь та найбільш ефективно використовувати кошти. Також ми плануємо співпрацювати з органами влади над створенням нормативної бази. 4 млн. пацієнтів – це велика цифра, яка зростатиме з кожним роком. Ми об’єднуємося, щоб створити в законотворчому процесі не преференції для приватної медицини, а справедливі, рівні умови, в яких народжується здорова конкуренція, а це завжди йде на користь пацієнта».

Андрій Маляренко − директор багатопрофільної лікарні «Вітацентр» (Запоріжжя): «Одна з найважливіших задач Асоціації – зробити так, щоб ставлення центральних та місцевих органів влади до приватної медицини стало партнерським. Ми можемо допомогти тим, що вже вміємо. Наприклад, однією з найважливіших функцій, на нашу думку, є запровадження електронної системи документообігу. Медицина модернізується, з’являються величезні масиви даних, і щоб ними керувати, аналізувати їх, ухвалювати управлінські рішення, потрібно запроваджувати цю систему. Вона дає можливість визначити якість надання медичної допомоги, ухвалити рішення, що покращить якість на всіх рівнях, створити систему доступності інформації для пацієнта. Важливим є питання легітимності електронного документообігу, довіри до записів у медичних історіях хвороб. В подальшому це призведе до спрощення роботи лікаря – переходу від паперових носіїв інформації до електронних, в тому числі й до запровадження електронного цифрового підпису. Важливою задачею ми вважаємо й створення рівних умов, наприклад, в питанні оподаткування, орендної плати за землю тощо».

Олена Бабич − керівник «Юридичного бюро Олени Бабич» (Київ): «Одним із завдань Асоціації є представництво інтересів приватних лікувальних закладів – членів Асоціації і захист цих інтересів. Уже є успішний досвід участі представників приватних лікувальних закладів у робочих групах щодо розроблення ліцензійних умов провадження медичної практики. Саме завдяки представникам приватного сектору були спрощені умови ліцензування. Не всі, безумовно, побажання були враховані, але це вперше, коли приватний сектор брав участь у формуванні політики, що стосується законодавчого забезпечення сфер охорони здоров’я. Другий напрямок: захист інтересів членів Асоціації. Коли із приватним медичним закладом виникають неприємні ситуації, він залишається сам на сам із проблемами: це різні ситуації, пов’язані з податковими, правоохоронними органами тощо. Одним із завдань Асоціації є інформаційна, юридична, представницька допомога медичному закладу. Ми сподіваємося, що Асоціація приватних медичних закладів України стане дієвою громадською організацією, яка захищатиме як кожного свого члена, так і весь приватний сектор медицини».

Асоціація запрошує до членства приватні медичні заклади, а також фізичних осіб-підприємців. За повідомленням засновників Асоціації, деталі й умови участі будуть опубліковані найближчим часом, у грудні відбудеться установча конференція, де будуть прийняті нові члени та розроблена нова програма щодо подальших дій Асоціації.

 
Підписатися на новини і статті

Цитати «Жіночого лікаря»
Тонке акушерське чуття - результат сплаву знань, досвіду і професійної самопожертви
-В.В. Камінський
У клініці екстрагенітальної патології вагітних медицина може ставати справжнім лікарським мистецтвом
-В.І. Медведь
Позитивних результатів у профілактиці раку молочної залози можна досягти лише об’єднанням зусиль усіх зацікавлених сторін — держави, лікарів і громадян
-І.І. Смоланка
Какому из перечисленных источников Вы доверяете больше всего относительно информации о фармацевтических препаратах?