Науково-практичне видання для лікарів "Жіночий лікар"
Тільки якісна інформація для успішного лікаря

Напередодні з’їзду акушерів-гінекологів України


Сучасні лікарі вже не уявляють своєї професійної діяльності без спілкування, колегіального обміну думками щодо широкого кола питань надання медичної допомоги, організації акушерсько-гінекологічної служби, післядипломної освіти і системи атестації лікарів, юридичного захисту, розвитку науки тощо. Медичні форуми — це ідеальний простір для вирішення теоретичних і практичних завдань сучасної медицини, презентації інноваційних програм, нових технологій і сміливих медичних рішень, запозичення досвіду у вітчизняних й іноземних колег. Важливо, щоб під час зустрічі професіоналів відбувався змістовний і конструктивний діалог між представниками всіх сегментів галузі — практичними лікарями, освітянами, науковцями, організаторами системи охорони здоров’я, фармацевтичним сектором.

Тож у період підготовки до чергового з’їзду акушерів-гінекологів України, що пройде наприкінці вересня 2016 р., у рамках публічного обговорення порядку денного форуму «Жіночий лікар» звернувся до фахівців галузі з одним і тим самим запитанням: «Які, на Ваш погляд, питання діяльності і розвитку акушерсько-гінекологічної служби заслуговують на першочергове обговорення на з’їзді?».


Малюк Віктор Вікторович, к.мед.н., голова Миколаївського осередку ГО «Асоціація акушерів-гінекологів України» (ААГУ)

Перш ніж переходити безпосередньо до тематики з’їзду, варто поговорити про саму організацію форуму.

Раніше конференції і пленуми асоціації проводили у різних регіонах держави, тепер — лише в Києві... В попередні роки у столиці проводили лише з’їзди — один раз на 4 роки, а в різних містах країни проводили науково-практичні конференції. Це було цікаво: ми відвідували інші лікувально-профілактичні заклади, пологові будинки, вивчали досвід колег, ділилися своїм, обговорювали спільні проблеми, а ще — знайомилися з містами. На це питання звертала увагу проф. В.Г. Дубініна (Одеса), яка під час минулої конференції вперше(!) зібрала голів регіональних відділень асоціації.

Щодо кількості секцій на конференціях, то це просто жах... Наша спеціальність «багатоверстатна» — і там хочеться послухати, і там... Так один день побігаєш, а потім і рукою махнеш — та хай йому...

В останній час мало пленарних засідань, де б обговорювали проблемні питання. Така практика мала місце до запровадження клінічних протоколів. Тоді кожен лікував як вважав за потрібне, на основі своїх знань, клінічного досвіду, інформації, почерпнутої з професійної літератури. Сьогодні — виконуй протокол і не мудруй...

Питання програми конференції завжди вирішував оргкомітет. Я знаюся на цьому непростому завданні особисто, бо маю досвід — у Миколаєві проводили дві конференції поспіль у 2003 і 2004 рр. Сьогоднімайже всі доповіді — «під фармацевтичні фірми». Іноді, навіть, слухати не хочеться... Все було сказано і почуто раніше… У чому новизна? Проте, на щастя, є й позитивні приклади. Ось нещодавно, 13 лютого 2016 р. у Києві проходила конференція «Жіноче здоров’я і материнство очима професіоналів» за підтримки компанії «Біонорика». Прозвучало 9 доповідей. Усі — проблемні. Жодного слова — про препарати. Ось це — справжній рівень! Спасибі компанії!

Узагалі, шкода, що канула в минуле гарна практика створення порядку денного форумів, коли на робочому засіданні Президії асоціації за участю голів регіональних відділень обговорювали порядок денний і програму форуму, попередньо узгодивши це питання на місцях.


Потапов Валентин Олександрович, д.мед.н., проф., зав. каф. акушерства і гінекології Дніпропетровської медичної академії, голова Дніпропетровського осередку ААГУ

Зазвичай, тематика з’їздів присвячується певній важливій проблемі. На моє переконання, в акушерстві і гінекології завданнями, що вимагають першочергового вирішення, є такі.

По-перше, це зниження показника материнської смертності.

По-друге, це зменшення кількості перинатальних втрат. На жаль, ми все ще маємо надзвичайно високі показники перинатальної смертності. Шкода, що в багатьох лікувальних закладах країни ще продовжують лікувати гіпоксію та дистрес плода медикаментозно. І це тоді, як ще у 2006 р. було затверджено клінічний протокол з акушерської допомоги «Дистрес плода при вагітності та під час пологів» (я входив до складу робочої групи створення цього документу) і було обґрунтовано доведено, що дистрес — це тяжкий стан плода, що вимагає оперативного розродження та реанімації новонародженого в умовах спеціалізованих клінік. Прикро, що нині відбувається своєрідне відкочування чи повернення до попередніх поглядів. Знову з’являються роботи про необхідність медикаментозної терапії при дистресі плода. Причому згадуються препарати досить сумнівної якості і походження, що промотуються різними фармацевтичними компаніями. Ці сумнівні технології навіть просочуються до методичних рекомендацій МОЗ і підручників. Це, м’яко кажучи, насторожує.

По-третє, не можу не сказати про наявність акушерської агресії. Нині замовчується, що у більшості випадків замість класичних партнерських пологів ми маємо пологи, де партнером постає не близька людина, а «лікар за домовленістю», який прагне розпочати і завершити пологи на своєму чергуванні. Це питання багато разів підіймав проф. Ю.П. Вдовиченко. Воно надзвичайно важливе, бо часто дії лікарів мають негативні наслідки для здоров’я жінки і новонародженого.

По-четверте, збільшується відсоток кесаревих розтинів. Сумно, що лікарі замість того, щоб опанувати акушерське мистецтво, поступово трансформуються в «операторів». Що простіше — завершити пологи за 20−40 хв. шляхом кесаревого розтину чи просидіти добу в пологовій залі, осмислюючи перебіг і оцінюючи прогноз пологів? Відповідь очевидна.

Також залишається високою частота післяпологових кровотеч, збільшується кількість вагітних з екстрагенітальною патологією тощо. Ще є про що говорити…

Тож я волів би, щоб, насамперед, відбувся тематичний форум, на якому б виступали справжні експерти. Не має необхідності у 50 чи 100 виступах чи доповідях. Переконаний, що мають виступити 3−4 основних спікери, а потім — співдоповідачі з обговоренням проблеми, внесенням пропозицій і відразу ж із негайним винесенням резолюції.

Взагалі, вважаю, що робота в асоціації має бути системною, а не епізодичною, а політику організації має формувати акушерсько-гінекологічне співтовариство.


Щербина Микола Олександрович, д.мед.н., проф., зав. каф. акушерства і гінекології №1 Харківського національного медичного університету, голова Харківського осередку ААГУ

Окреслюючи коло питань, що вимагають першочергового вирішення, я розділив би їх на клінічні й організаційні.

Серед перших це — проблеми фармакотерапії в акушерстві; сучасні тенденції, перспективи діагностики та лікування гемолітичної хвороби плода; метаболічний синдром в акушерстві і гінекології; діагностика й лікування перинатальних інфекцій; гіперпроліферативні стани ендометрію в перименопаузі; генетичні аспекти акушерських і перинатальних ускладнень.

Якщо говорити про організаційні питання, то вважаю, що варто поговорити про результативність роботи територіальних перинатальних центрів — ефективність надання медичної допомоги, основні показники діяльності, досягнення і проблеми. Також на часі створення нормативно-правової бази з основних питань акушерсько-гінекологічної допомоги та атестації лікарів.


Єнікеєва Вікторія Миколаївна, к.мед.н., головний лікар КЗ «Обласний перинатальний центр» Рівненської обласної ради, голова Рівненського осередку ААГУ

Насамперед, я практик, тож з огляду на важливість проблеми та частоту поширення вважаю за необхідне вивчення та висвітлення в рамках з’їзду акушерів-гінекологів клінічних питань щодо: ведення вагітності та критеріїв розродження при недоношеній вагітності з передчасним розривом плідних оболонок; ведення вагітності і пологів у жінок із затримкою розвитку плода; клінічної тактики ведення вагітних з підозрою на врощення плаценти в ділянку рубця на матці.

 
Підписатися на новини і статті

Цитати «Жіночого лікаря»
Тонке акушерське чуття - результат сплаву знань, досвіду і професійної самопожертви
-В.В. Камінський
У клініці екстрагенітальної патології вагітних медицина може ставати справжнім лікарським мистецтвом
-В.І. Медведь
Позитивних результатів у профілактиці раку молочної залози можна досягти лише об’єднанням зусиль усіх зацікавлених сторін — держави, лікарів і громадян
-І.І. Смоланка
Какому из перечисленных источников Вы доверяете больше всего относительно информации о фармацевтических препаратах?