Науково-практичне видання для лікарів "Жіночий лікар"
Тільки якісна інформація для успішного лікаря

Німецько-Українське партнерство в акушерстві, перинатології та неонатальній медицині


    Міжнародне співробітництво у галузі охорони здоров’я — багатогранна сфера діяльності, що має посісти чинне місце у політиці держави. Запроваджені у практичну медицину результати спільної діяльності у вигляді набутого досвіду, методичних розробок, клінічних протоколів і настанов, міжнародних стандартів мають відчутний, у тому числі й економічний, ефект. Підтримка талановитих лікарів і вчених, обмін кращим світовим досвідом в охороні здоров’я забезпечують прогрес у розвитку медичної науки і практики. Гарним прикладом ефективної міжнародної співпраці став проект «Німецько-Українське партнерство в акушерстві, перинатології та неонатальній медицині».

    Професор Вольфганг Хольцгреве — Медичний директор і Голова Медичного центру Університету м. Бонн, де проходили стажування українські лікарі, люб’язно погодився відповісти на запитання «Жіночого лікаря».

    — Пане професоре, Ви часто від відуєте Україну, і не лише в рамках проекту «Німецько-Українського партнерства в акушерстві, перинатології та неонатальній медицині», скажіть, будь-ласка, чи помічаєте Ви зміни в українській медицині з кожним Вашим новим візитом до України?

    — Так, мені дуже приємно відвідувати Україну, і я можу сказати, що з кожним своїм візитом я дійсно бачу зміни. Ми вважаємо, що Україна і Німеччина мають спільні риси. Це дві великі країни і за розміром, і за кількістю населення, та й в історії розвитку держав ми маємо багато спільного. Нині надзвичайно приємно спостерігати, як в Україні підростає нова генерація як практикуючих лікарів, так і молодих науковців, професорів, експертів, що дуже орієнтовані на встановлення співпраці з європейськими країнами, і не лише з Німеччиною. Дуже тішить, що на цьому шляху досягнуто багато успіхів.

    Наша співпраця, зокрема, стосується створення національних клінічних протоколів і настанов, розробки нових підходів до діагностики і лікування того чи іншого виду патології, навчальних планів і програм післядипломної освіти лікарів тощо. Я високо ціную нашу співпрацю і спільний досвід, а головне — дружні взаємини, що встановилися між українськими і німецькими лікарями. Мушу зазначити, що надзвичайно важливою є інтеграція українських лікарських об’єднань до європейських товариств, і дуже гарний приклад такої інтеграції демонструє Асоціація акушерів-гінекологів України.

    Сьогодні мені було надзвичайно приємно заслухати доповіді трьох українських лікарів, кожен з яких пройшов тримісячне стажування в Університетських клініках Франкфурта і Бонна, почути про їхні враження і відчуття. Нам дуже сподобалося, як вони працювали в Німеччині, я щиро вдячний, що лікарі-стажери взяли участь у перекладі клінічних протоколів і медичних документів, які ми маємо честь сьогодні представити і передати нашим українським колегам.

    — Українські лікарі теж надзвичайно високо оцінили вашу відкритість і те, що, розчинивши двері своїх університетських клінік, німецькі колеги допустили українців до практичної клінічної роботи з місцевими пацієнтами.

    — Ви знаєте, так, я чітко розумію, що навіть найкращі лекції і презентації не замінять практичних вправ. Це, безумовно, добре, проте це — лише один бік медалі, що не є повним навчальним процесом. Лікарю-практику дуже важливо не лише спостерігати, як усе відбувається у клініці, а й брати безпосередню участь — спілкуватися з пацієнтами, працювати руками, тобто безпосередньо самому здійснювати усі етапи діагностично-лікувального процесу.

    — Ви очолюєте потужну університетську клініку, розкажіть, будь-ласка, про види міжнародного співробітництва у вашому закладі.

    — Наш колектив активно співпрацює не лише з університетськими клініками інших європейський країн, а й закладами Америки та Австралії. Переважно — це участь у наукових клінічних дослідженнях. Є й інша форма співпраці, що більш орієнтована персонально, коли провідні фахівці нашої клініки окремо беруть участь у міжнародних клінічних випробовуваннях. Це досить добре фінансується. Особисто я вважаю досить важливою участь нашої клініки у Європейському проекті, що має назву «Еразмус», фінансується урядами країн ЄС і дає можливість лікарям, резидентам і студентам медичних вузів під час навчання відвідувати різні клініки у різних країнах зі збереженням наукової програми, тобто навчатися не лише в одній установі, а в декількох у Європі.

    — А з якими проблемами стикається керівник університетської клініки в Німеччині?

    — До університетської клініки потрапляють найбільш складні з огляду на діагностично-лікувальний процес пацієнти. Головне завдання керівника — віднайти фінанси, аби забезпечити дуже дороге сучасне обстеження і лікування для таких хворих. З огляду на це, немає іншого рішення крім того, що необхідно бути максимально ефективними, аби жодна копійка не витрачалася марно. Необхідно максимально ефективно використовувати кадровий і фінансовий потенціал. Цей самий шлях я б радив обрати й Україні.

    Хоча всі 33 університетські клініки Німеччини — державні заклади, уряд не покриває стовідсоткову необхідність коштів на їх утримання і розвиток. Частину коштів ці клініки мусять заробити самі. У нашій країні існує декілька шляхів фінансування університетських клінік: державні кошти, що спрямовуються на підтримку основних фондів (утримання будівель, інфраструктури тощо); інвестиційні вливання; кошти так званої третьої сторони, отримані на конкурсній основі (найчастіше, це гранти від страхових компаній), і, нарешті, кошти, які заробляє сама клініка.

    Основний головний біль менеджменту клініки — це великий тиск на бюджет, а саме: витрати на заробітну плату, сучасне технічне обладнання, витратні матеріали тощо. Лише для утримання інфраструктури нашій клініці необхідно 44 млн євро щороку. У 2013 р. дефіцит бюджету клініки становив 13 млн євро. Така проблема характерна для переважної більшості університетських клінік Німеччини. Лише 16% клінік мають позитивний фінансовий баланс. З кожним роком ситуація погіршується. Аби виправити ситуацію, ми розробили і впроваджуємо програму економії, що враховує всі аспекти витрат (наприклад, у нас відсутній простій операційних). При цьому якість медичної допомоги має покращуватися.

    У Німеччині частка витрат валового внутрішнього продукту (ВВП) на медицину сягає близько 10%, а у США, наприклад, — до 16%. Згідно з опитуваннями німці не хочуть витрачати на медицину більше 12% ВВП. На стаціонарне лікування одного пацієнта у Німеччині, в середньому, витрачається 4700 євро, у Бельгії і Данії ця цифра вища, а в Канаді сягає 6000−7000 євро. Поряд зі зниженням витрат на госпіталізацію у Німеччині скорочується й її тривалість. Тобто, необхідно збільшувати обсяг послуг за менший проміжок часу, а це — додаткове навантаження на медичний персонал.

    До речі, хочу сказати декілька слів про колектив нашої клініки. У 2015 р. вже вп’яте Університетська клініка м. Бонн посіла перше місце у рейтингу лікувальних установ Німеччини за версією видання «Focus». Це стало можливим, насамперед, завдяки дружному колективу досвідчених фахівців і експертів високого рівня. У Німеччині немає надлишку лікарів чи медичних сестер, а працюючих жінок менше, ніж, наприклад, у Швеції. У професорсько-викладацькому складі жінок менше 10%. Дбаючи про персонал нашого закладу, ми побудували дитячий садок для дітей наших співробітників.

    — Я б хотіла поставити Вам ще багато запитань, проте розумію, що нас обмежує брак часу. Дякую Вам за цікаву розмову! Сподіваюся, що попри завершення Німецько-Українського проекту, ми ще не раз в Україні зможемо почути Ваші чудові виступи!

    Бесіду вела Л.В. Мартиненко

     
    Підписатися на новини і статті

    Цитати «Жіночого лікаря»
    Тонке акушерське чуття - результат сплаву знань, досвіду і професійної самопожертви
    -В.В. Камінський
    У клініці екстрагенітальної патології вагітних медицина може ставати справжнім лікарським мистецтвом
    -В.І. Медведь
    Позитивних результатів у профілактиці раку молочної залози можна досягти лише об’єднанням зусиль усіх зацікавлених сторін — держави, лікарів і громадян
    -І.І. Смоланка
    Какому из перечисленных источников Вы доверяете больше всего относительно информации о фармацевтических препаратах?