Застосування лікарських засобів рослинного походження під час вагітності та у післяпологовому періоді. Систематичний огляд
Yolanda Munoz Balbontin, Derek Stewart, Ashalatha Shetty, Catherine A. Fitton, James S. McLay
Медичний інститут Абердинського університету, Шотландія, Великобританія
Школа фармації і наук про життя Університету Роберта Гордона, м. Абердин, Шотландія, Великобританія
Фармацевтичний коледж Університету Катару, м. Доха, Катар
Університетський госпіталь в Абердині, Шотландія, Великобританія


Жіночий лікар №2 2020, стр.21

Мета. Здійснити огляд частоти та характеру побічних ефектів лікарських засобів рослинного походження та їх взаємодії з медикаментозними препаратами, що застосовуються під час вагітності та після пологів.

Джерела даних. Від моменту відкриття інформаційних ресурсів до серпня 2018 року здійснювали пошук у базі даних альтернативних методів лікування, EMBASE, бібліотеки Кокрана, MEDLINE, Scopus, Web of Science, ClinicalTrials.gov, використовували кумулятивний показник літератури з сестринської справи і суміжних медичних спеціальностей.

Методи відбору досліджень. Включали будь-які дослідження, де повідомлялося про побічні ефекти, взаємодію лікарських препаратів із засобами рослинного походження, що застосовуються під час вагітності та після пологів, або відсутність такої взаємодії. До дослідження не ввійшли тези конференцій, результати пілотних досліджень та випробувань не на людях. Усі включені дослідження були оцінені двома незалежними рецензентами.

Класифікація, інтеграція даних та результати. В базах даних було знайдено 3487 цитат. Після видалення дублікатів та перегляду заголовків, абстрактів та повного тексту критично оціненими були 115 публікацій. Після виключення публікацій низької якості та нерелевантних до списку для отримання та синтезу даних було включено 74 з них. Основними цілями досліджень були побічні реакції на засоби рослинного походження, розвиток уроджених вад розвитку, затримки росту плода або взаємодія з лікарськими засобами. Про ці ефекти повідомляли 19 обсерваційних, 16 когортних, одне поперечне та два рандомізованих контрольованих дослідження із 74 включених до аналізу. До огляду було включено 47 засобів рослинного походження. Загальна кількість учасниць досліджень — 1 067 071 жінка. Призначення мигдалевої олії асоціювалося з передчасними пологами (співвідношення шансів — 2,09, 95 % довірчий інтервал — ДІ 1,07–4,08), пероральний прийом засобів з листя малини асоціювався з кесаревим розтином (скориговане співвідношення шансів — сСШ 3,47, 95 % ДІ 1,45–8,28); вживання лакриці у великих дозах було пов’язане зі збільшенням в 3,07 разу показника передчасних пологів на ранніх термінах (95 % ДІ 1,17–8,05). Прийом африканського рослинного засобу мванафепо (mwanaphepo) асоціювався з материнською захворюваністю (сСШ 1,28; 95 % ДІ 1,09–1,50) та смертністю або захворюваністю новонароджених. Чотирнадцять досліджень повідомили про відсутність побічних реакцій. У чотирьох дослідженнях повідомлялося про взаємодію між рослинними засобами та лікарськими препаратами, але жодне з них не вивчало побічні реакції, що виникали внаслідок цього.

Висновок. Застосування засобів рослинного походження під час вагітності та у післяпологовому періоді не слід рекомендувати, доки не будуть отримані надійні докази їх безпечності.