Процедури ліцензування та реєстрації лікарів у Європейському Союзі
E. Kovacs, A. E. Schmidt, G. Szocska, R. Busse, M. McKee, H. Legido-Quigley
Навчальний центр з управління медичними послугами університету ім. Земмельвейса, м. Будапешт, Угорщина
Європейський центр соціальної політики та досліджень, м. Відень, Австрія
Кафедра управління в охороні здоров’я Берлінського технологічного університету, м. Берлін, Німеччина
Кафедра охорони громадського здоров’я Європи Лондонської школи гігієни та тропічної медицини, м. Лондон, Великобританія
Кафедра глобальних систем охорони здоров'я Лондонської школи гігієни та тропічної медицини, м. Лондон, Великобританія


Жіночий лікар №1 2020, стр.60

Поточні пропозиції щодо оновлення директиви Європейського Союзу (ЄС) про професійну кваліфікацію матимуть потенційно важливі наслідки для медичних професій. Учасники дискусій про шляхи оновлення директиви намагаються знайти основну інформацію щодо ключових питань − ліцензування та реєстрація лікарів у різних країнах. Серед національних експертів у 14 країнах-членах ЄС було проведено опитування, доповнене даними літературних джерел та оглядом незалежних експертів. Анкета опитування охоплювала п’ять складових частин ліцензування та реєстрації: 1) визначення понять; 2) нормативна база; 3) управління; 4) процес реєстрації; 5) міграція і кількість подань.

Ми визначаємо сім проблемних питань: 1) суперечливість термінології; 2) роль оцінювання володіння мовою та відповідальність за її знання чи незнання; 3) дозвіл на здійснення практики має бути довічним чи обмеженим у часі, підлягаючи періодичній переоцінці; 4) необхідність вдосконалення систем для виявлення фахівців, які вважаються надалі непридатними для здійснення практики в одній з держав-членів; 5) складність процесів ліцензування для випускників країн, що не є членами ЄС та Європейського економічного простору; 6) публічний доступ до реєстрів; 7) прозорість систем державного управління.

Системи ліцензування та реєстрації лікарів у Європі склалися в конкретних національних умовах і дуже різняться між собою. Це створює неминучі проблеми в умовах вільного руху фахівців та збільшення їхньої міграції.