Міський пологовий із функціями обласного


    У травні цього року «Жіночий лікар» вирушив на північ, на береги Десни, до одного з найстаріших міст в Україні — Чернігова. Тут проживають майже 300 тис. мешканців. Жіноче населення міста налічує майже 134 тис., із них фертильного віку — близько 75 240. Акушерську та гінекологічну допомогу жіночому населенню міста та області надає колектив пологового будинку Чернігівської міської ради.

    Історія цього закладу розпочинається від 1963 р. Новий акушерський корпус на 250 ліжок було введено в дію у 1984-му. Пізніше відбулося скорочення ліжкового фонду. Сьогодні пологовий будинок Чернігівської міської ради має вищу акредитаційну категорію і 220 ліжок (з них 100 — акушерських, 40 — патології вагітних, 20 — екстрагенітальної патології, 60 — гінекологічних). Відділення інтенсивної терапії новонароджених має тривалу історію і працює від 1999 р. До структури закладу входять дві жіночі консультації потужністю 300 і 250 відвідувань за зміну. Від 2004 р. пологовий будинок має звання ВООЗ ЮНІСЕФ розширеної ініціативи «Лікарня, доброзичлива до дитини». Тут працюють 108 лікарів, 246 осіб середнього персоналу, 136 — молодшого, 104 — обслуговуючого персоналу.

    З колективом у відділеннях пологового будинку Чернігівської міської ради «Жіночий лікар» знайомила заступник головного лікаря з медичної частини Галина Леонтіївна Леник. А про те, як сьогодні функціонує заклад, розповів його головний лікар Василь Іванович Гусак.

    Гусак Василь Іванович, головний лікар пологового будинку Чернігівської міської ради

    − Василю Івановичу, розкажіть, будь ласка, про особливості функціонування закладу, який Ви очолюєте.

    − Хоча наш заклад має назву пологовий будинок Чернігівської міської ради, ми приймаємо пацієнток з усієї області, тобто виконуємо функції обласного пологового будинку. Майже 45% жінок, які народжують у нас, — це жительки інших міст області. Чернігівщина за площею посідає третє місце серед інших областей країни. Основна кількість пологів області концентрується у нашому пологовому будинку, а також у закладах Ніжина і Прилук. В інших закладах області відбувається по 300−400 пологів на рік. У деяких районах проходить від 2 до 10 пологів на місяць.

    Ми приймаємо усіх пацієнток з передчасними пологами. Крім того, в нас народжують усі жінки області з екстрагенітальними захворюваннями, а також з антенатальною загибеллю плода. Саме через це, на жаль, ми маємо не надто приємні показники перинатальних втрат.

    Серед екстрагенітальних захворювань найчастіше зустрічаються патологія серцево-судинної системи, хвороби нирок, щитоподібної залози, цукровий діабет.

    З колективом пологового відділення знайомить заступник головного лікаря з медичної частини Галина Леонтіївна Леник (друга зліва)

    Наш колектив цілодобово працює в ургентному режимі. До чергової бригади завжди входять три акушери-гінекологи, з них, зазвичай, два лікарі першої чи вищої категорії, два анестезіологи, два неонатологи. Цілодобово працює лабораторія. Крім того, один лікар ургентний на дому, також усі завідуючі відділеннями завжди готові за необхідності прийти на допомогу.

    У нашому колективі давно відпрацьовані алгоритми надання невідкладної медичної допомоги, операційна розгортається за лічені хвилини. Ми завжди маємо достатній запас крові і плазми всіх груп та заохочуємо жінок під час вагітності здавати кров, яку в разі необхідності можна використати під час пологів.

    Колектив пологового відділення

    2012 року ми побудували кисневу станцію, відтоді забезпечена централізована подача кисню в усі відділення, операційні і пологові зали. На це було витрачено майже півмільйона гривень.

    Щодо числа пологів, то, як у всій країні, воно зменшилося і в нас. Так, якщо п’ять років тому кількість пологів у нашому закладі сягала 4500, то 2015 року ми мали лише 3783. У нас працює 14 індивідуальних пологових залів. Партнерські пологи становлять 93%. Частка кесаревого розтину сягає 20%.

    У порівняно нещодавно створеному центрі планування сім’ї крім акушерів-гінекологів працюють мамолог, андролог, психолог, функціонує кабінет патології шийки матки.

    У нас працює харчоблок, що забезпечує триразове харчування пацієнток, а також молочна кухня для забезпечення харчування немовлят у разі неможливості грудного вигодовування.

    − Коли пологовий будинок зачиняється на планову санацію, де народжують жінки?

    − Весь пологовий будинок на санацію не зачиняється ніколи. Ми здійснюємо планову санацію за графіком, коли зачиняється той чи інший поверх почергово.

    − У вас народжують багато жінок з інших міст і районів області. Чи підтримуєте ви зворотній зв’язок з лікарями районів? Чи вчасно ви дізнаєтеся про вагітних групи високого ризику, які будуть народжувати у вашому пологовому будинку?

    − Звичайно, районні акушери-гінекологи, як правило, попереджають про таких жінок. Щодо міста, то вся інформація про жінок групи ризику, у тому числі й з екстрагенітальною патологією, надається міському гінекологу — Олені Йосипівні Трикашній. Крім того, ми запрошуємо лікарів з районів на спільні семінари, збори, конференції. З ними здебільшого проводить зустрічі обласний гінеколог Олександр Анатолійович Скрипка.

    − З кадровим забезпеченням є проблеми?

    − Ні. До нас приходять працювати молоді фахівці. Щодо лікарського складу, то пенсіонери становлять близько 18%. У пологових залах пенсіонери не працюють. У нашому колективі більше жінок. Переважний вік — 36−57 років. Який спеціаліст нам вкрай необхідний, то це терапевт у відділення екстрагенітальної патології. З консультаціями кардіолога, невропатолога, ендокринолога тощо ми проблему вирішили. А от терапевта в нас нема. Нещодавно пішла на заслужений відпочинок надзвичайно досвідчений терапевт з великим стажем. А молоді лікарі-терапевти бояться працювати в акушерстві. І це поки-що — проблема.

    Колектив відділення патології вагітних

    − Василю Івановичу, не є секретом, що фінансування медичних закладів вкрай недостатнє, де берете кошти?

    − Ми не маємо госпрозрахункових відділень. Пологовий будинок державний, і хоч має назву «пологовий будинок Чернігівської міської ради», як я вже казав, ми приймаємо пацієнток з усієї області. З фінансуванням допомагає місцева влада. Виділені кошти з місцевого бюджету ми спрямували, наприклад, на так звані великі ремонтні роботи, зокрема, заміну частини вікон, оновлення системи каналізації і водопостачання, покрівлі тощо. Косметичні ж ремонти робимо власними силами. Звичайно ж, допомагають і меценати, і благодійники, хто чим може.

    − До речі, Верховна Рада в першому читанні схвалила законопроект про автономізацію медичних закладів. Чекаєте на такий документ?

    − Звичайно! Це вкрай необхідний закон! Він надасть змогу медичним закладам розвиватися. Переконаний, що за цим — майбутнє. Іншого шляху не існує.

    − Василю Івановичу, нині існує точка зору, що функцію атестації лікарів краще передати до професійних асоціацій. Цікава щодо цього Ваша думка як керівника великого колективу.

    − Ніде краще не можна оцінити роботу лікаря, ніж у колективі. Тут кожен на видноті, і кожен щодня демонструє свої професійні можливості. Якщо керівництво закладу вважає, що той чи інший лікар заслуговує на вищу категорію, то її треба дати. Не варто, щоб такі питання вирішували люди, які не знають лікарів. Буває й таке, що лікар, навіть з І категорією, розгубився перед атестаційною комісією і не може двох слів зв’язати, а працює добре. Вважаю, що такі питання потрібно вирішувати в закладах, у власних колективах.

    − Останнім часом санітарно-просвітницька робота і профілактика зведені до нуля, відсутні будь-які державні програми. Чи вдається власними силами впливати на ситуацію?

    − Щодо санітарно-просвітницької роботи, то ми тісно співпрацюємо зі школами, їх у Чернігові 32. Наші колеги виступають з лекціями перед учнями старших класів. Теми замовляють учителі. У нас навіть графік є, кожен знає, хто, коли, і до якої школи йде. Ця практика триває вже багато років. Крім того, працює кабінет довіри, підлітки про це знають і завжди можуть звернутися по пораду, медичну допомогу або за консультацією. Також наші колеги з центру планування сім’ї часто виступають у медичних програмах місцевого телебачення.

    − Василю Івановичу, наприкінці вересня цього року буде працювати з’їзд акушерів-гінекологів України. Які, на Ваш погляд, першочергові питання слід було б розглянути?

    − Мене, наприклад, найбільше турбує питання юридичного забезпечення праці лікаря, зокрема, і медичного закладу в цілому. Щодо юридичного супроводу праці медиків, має проводитися постійна і системна робота. Гадаю, має бути єдиний координаційний центр, куди б могли звертатися лікарі у випадку конфліктних ситуацій чи можливого судового позову. Нині такі питання кожен вирішує сам, своїми силами. Можливо, такий центр міг би працювати при Асоціації.

    − Дякую за зустріч. Бажаю успіхів вашому дружньому колективу. Нехай робота завжди приносить лише задоволення.

     

    Гошко Олександр Іванович,
    Завідувач відділення інтенсивної терапії новонароджених


    " У відділенні надається допомога переважно недоношеним дітям, особливо з низькою та екстремально низькою масою тіла.


    До минулого року в області не було відділення 2-го етапу догляду за недоношеними дітьми. Тож догляд за маленькими пацієнтами продовжувався у нашому пологовому будинку. Починаючи від 1999 р., наш пологовий будинок був першим і єдиним в Україні, де практично продовжувався другий етап догляду за недоношеними дітьми. Тобто, ми пройшли цей шлях довжиною в 16 років. Раніше такого не було ніде, а нині подібна практика вітається, в перинатальних центрах відкривають відділення для недоношених дітей. Вважається, що недоношеній дитині краще знаходитись там, де вона народилася, якщо створено всі умови для догляду за нею. Нині ліжка для недоношених дітей функціонують і в дитячій лікарні міста.

    Наше відділення конче потребує розширення. Поміркуйте самі, 2013 року кожне ліжко-місце відпрацювало 536 днів! Спочатку ми мали 6 місць. Торік віднайшли можливість додати ще три місця. Нової додаткової апаратури в нас, на жаль, немає. Зате медперсоналу ставки додали.

    Мушу визнати, що нашому відділенню поталанило. Від 2006 року ми брали участь у пілотному проекті Фонду В. Пінчука, який пізніше трансформувався у програму «Колиска надії». Наш центр першим отримав обладнання 2006 року і ще 3 роки поспіль нам постачали апаратуру. Тож, з одного боку, нам дісталося дещо більше, ніж іншим, а з іншого, — першим поставкам уже виповнилося 10 років, і ця апаратура поступово виходить із ладу. Два інкубатори, отримані 10 років тому, — це якісні японські апарати, ми й досі використовуємо їх для догляду за глибоко недоношеними дітьми.

     

    Лисенко Іван Григорович,
    Завідувач післяпологового відділення

    " Нині післяпологове відділення має 60 ліжок. Проте очікується скорочення на 10 ліжок. Після фізіологічних пологів виписуємо жінок на 2−3 добу, після кесаревого розтину — на 4−5-у. Септичні ускладнення у жінок становлять 0,2%.

     

     

    Розмовляла Л. В. Мартиненко
    Фото Н. В. Мілевська